
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Кожна жінка, коли стає мамою, хоче бути «найкращою» для свого малюка: бути завжди поруч, робити все й одразу, аби немовля отримувало все, що потрібно. Водночас слід пам’ятати просту істину: щаслива мама дорівнює щаслива дитина. Тому не менш важливо піклуватись про себе, адже так мама матиме багато ресурсу й бажання потурбуватись про свого малюка.
Часто у гонитві за тим, щоби максимально попіклуватись про дитину та її потреби, мами можуть нехтувати власними потребами. Адже «це зараз не основне», «не на часі», «от підросте, тоді подумаю про це», «зараз важливо робити все для дитини, а мої справи/бажання нікуди не подінуться».
Так непомітно навіть для себе жінка може «розчинятися» в материнстві та губити свою ідентичність. Чому так стається та чому це не є нормою, з’ясовуємо спільно з психіатринею Юліаною Маслак. Далі — пряма мова експертки.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: