Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 31.05.2024

Ти в себе одна: як не «розчинитися» в материнстві?

Кожна жінка, коли стає мамою, хоче бути «найкращою» для свого малюка: бути завжди поруч, робити все й одразу, аби немовля отримувало все, що потрібно. Водночас слід пам’ятати просту істину: щаслива мама дорівнює щаслива дитина. Тому не менш важливо піклуватись про себе, адже так мама матиме багато ресурсу й бажання потурбуватись про свого малюка.

Часто у гонитві за тим, щоби максимально попіклуватись про дитину та її потреби, мами можуть нехтувати власними потребами. Адже «це зараз не основне», «не на часі», «от підросте, тоді подумаю про це», «зараз важливо робити все для дитини, а мої справи/бажання нікуди не подінуться».

Так непомітно навіть для себе жінка може «розчинятися» в материнстві та губити свою ідентичність. Чому так стається та чому це не є нормою, з’ясовуємо спільно з психіатринею Юліаною Маслак. Далі — пряма мова експертки.

Коли мама приділяє дитині всю себе, ми маємо таку ситуацію: дитина отримує багато підтримки й опіки, довкола неї створюють ідеальний світ, вирішують усі її проблеми, відповідають на всі її запити абощо. Та коли вона виходить у реальний світ, то не завжди отримує там те саме. І це може навпаки травмувати або сприяти тому, що дитина закривається в собі й уникає будь-яких взаємодій з іншими, адже часто ці зв’язки відрізняються від тих, до яких дитина звикла вдома.

Простий приклад: якщо дитині було просто сумно, а мама пішла з’ясовувати, хто і навіщо засмутив її сина або дочку, наступного разу дитина просто не захоче ділитися з мамою тим, що відчуває, не захоче бути відвертою. Адже коли близькі вирішують усі виклики, з якими потенційно дитина може зіштовхнутися, навіть ті, які вирішення не потребують, то з часом діти починають створювати фальш-образ — хибний світ навколо себе, аби тільки відсторонитися від батьків, відмежуватися від їх опіки. 

Тому правило номер один: перш ніж зробити щось для дитини, спочатку спитайте, чи потрібна їй допомога, і чи готова вона до цієї допомоги. Це збереже вашу енергію, ресурси й дасть час і простір для себе.

Не менш важливо, аби не тільки жінка, але й усі члени родини усвідомлювали, що в мами, тата, бабусі, дідуся тощо є свої потреби та має бути простір для їх реалізації. На консультаціях я часто чую фрази самозвинувачення на кшталт: «я вважаю, що приділяти час собі, коли в мене на руках дитина, — велика помилка. Я дивилась серіал, але не могла розслабитися, бо постійно картала себе через те, що я нічого не роблю». Або сумні фрази, які жінки чують вдома від чоловіків: «ти сиділа цілий день вдома з дитиною, то могла все зробити».

Так, можна. Якщо ви хочете поласувати смачненьким, то всім буде краще, якщо ви ним посмакуєте. Часто матері готові «жертвувати» й віддавати все дітям. Навіть коли йдеться про дрібниці. Проте якщо мама не задовольнятиме власних потреб, то, врешті, буде нещасливою матір’ю, а це, своєю чергою, дитині точно буде не на користь. Для здорових стосунків у родині важливо, аби всі турбувалися про себе та свої потреби. 

Важливо мати якісний час як з дитиною, так і на самоті.

Поїхати на два дні відпочити з подругами в Карпати або провести час разом із дітьми біля озера, почитати книгу на самоті або влаштувати сімейний кіновечір. В усіх цих випадках — ви хороша мама. І від того, що ви піклуєтесь про себе й свої потреби, ви не стаєте гіршою мамою.

А також як боротися з суспільним тиском та засудженням у питаннях материнства? Чому не давати раду всьому — це нормально? Тут ви хотіли б побачити чарівний рецепт, як впоратись з усім, не вигоріти, бути супер мамою, успішною жінкою, чарівною дружиною, доброю господинею й прекрасною подругою.

Проте мушу вас засмутити — такого рецепта не існує. Тому намагатись балансувати й бути не завжди в ресурсі, розгубленою, не встигати нічого, хотіти просто полежати й подивитись серіал — усе це абсолютно нормально.

Хочеться, щоб кожна з вас пам’ятала, що найважливіша людина у вашому житті — це ви. Кожна з нас: прекрасна жінка, мама, дружина чи мати, що виховує дітей одна та виконує ще 100500 ролей. Ким би ми не були, попри всі обставини, ми у себе одні.

Самопізнання.

Розуміння власних потреб і цінностей допоможе вам зберегти індивідуальність у материнстві. Важливо відрізняти свої бажання від суспільних чи родинних очікувань. У цьому можуть допомогти такі питання до себе:
→ «я роблю це, бо дійсно Я цього хочу чи я хочу зараз не зустрітись з осудом оточення?»;
→ «якщо мені скажуть, що це не ок, як це вплине на мене?».

Фізичне та психічне здоров’я.

Аби мати змогу в потрібний час бути поруч із дитиною та підтримати її, передусім варто попіклуватись про власне здоров’я. Не нехтуйте фізичною активністю (спойлер: правильного часу, аби це розпочати, не буде ніколи), збалансовано харчуйтесь, уникайте шкідливих звичок, за можливості, бережіть свій сон, знаходьте час для відпочинку. І головне: не бійтесь просити про допомогу та підтримку в близьких.

Приклад: Ірина, мати двох дітей, відчувала, що постійна зайнятість з дітьми забирає весь її час і сили. Разом із чоловіком вони вирішили, один вихідний день на тиждень він буде повністю проводити з дітьми, а Ірина використовуватиме цей час для власних справ. Вона почала ходити на йогу й зустрічатися з подругами. Це допомагає Ірині відновлювати енергію та з новими силами повертатися до сімейних турбот.

Здорове самовдосконалення.

Людина прагне до розвитку. І жінка, яка є мамою, — не виключення. Аби зберегти свою ідентичність, важливо розвивати себе як особистість. Вам вирішувати, що саме вам допоможе в цьому: улюблене хобі, навчання нових навичок, подорожі або заняття спортом.

Приклад: Світлана, яка виховує доньку одна, зрозуміла, що їй потрібен час для саморозвитку. Вона домовилася, аби раз на місяць донька проводила час на вихідних у бабусі. У ці дні Світлана бере участь у семінарах з особистісного розвитку й відвідує мистецькі виставки. Це не тільки допомагає їй підтримувати інтерес до життя, але й робить її прикладом для доньки в тому, як важливо піклуватися про себе. 

Збалансованість.

Мабуть, одне з найскладніших питань материнства — як віднайти баланс між материнством та особистим життям. Помічними в цьому можуть стати регулярні паузи для відпочинку, осмислення та захоплень — це важливо для психологічного здоров’я.

Приклад: Оксана, мати трирічного хлопчика, вирішила, що кожного вечора після того, як її син лягає спати, вона виділятиме пів години для читання книг або перегляду улюблених серіалів. Цей час на самоті допомагає їй розслабитися й налаштуватися на наступний день.

Межі в стосунках.

Установлення чітких кордонів у стосунках з людьми навколо дає змогу захищати свої потреби й відстоювати свою індивідуальність. Більше про те, як побудувати такі межі, можна прочитати в цьому матеріалі.

Підтримка.

Підтримка в колі друзів, родини або від фахівців допомагає впоратися з суспільним тиском та засудженням у питаннях материнства. Якщо ви відчуваєте нестачу підтримки, не бійтесь поговорити з близькими про це. Проговорені потреби — це суттєвий крок вперед до їх закриття. Будьте відкритими до допомоги. Як навчитись просити про підтримку та яким має бути ефективне прохання ми розповідали в цьому матеріалі.

Прийняття.

Спробуйте зрозуміти й прийняти той факт, що вам не завжди вдаватиметься впоратися з усім. І це нормально. Важливо дозволяти собі бути неідеальною та шукати підходи, які працюють для вас особисто.

Будьте відкриті до нових можливостей.

Не бійтеся виходити за межі своєї зони комфорту й приймати нові виклики та можливості, які приносять розвиток і задоволення. Щаслива та реалізована мама — найкраще піклування, яке ви можете дати своїй дитині.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: