Страх та інші емоції — як психологічно налаштуватися на пологи?

Ця емоція є певним чином сигнальною: відбувається щось, що потребує уваги, захисту, опіки. І якщо розпитувати вагітних, що саме їх лякає, ми почуємо чимало різноманітних відповідей. Страх за дитину, за себе, страх, що болітиме, що лікарі зроблять «щось не те, не так», що пологи почнуться рано, пізно, не почнуться, почнуться під час повітряної тривоги тощо.

Оскільки тем, за що лячно, багато, то і варіантів допомоги, відповідно, теж.
Але є одне спільне — дія.

Спершу потрібно запитати себе:
→ Що я можу зробити зараз, щоб потурбуватись про себе й про те, як минуть пологи?
→ Хто може мені допомогти, до кого потрібно звернутись?
→ Що саме викликає найбільший страх і що в цьому я можу контролювати, а що від мене не залежить?
→ Чи є люди, які можуть поділитись досвідом, у кого я можу просити поради, чиїм прикладом надихнутись?
→ Що мені треба знати, щоб я могла сама собі допомогти, якщо залишусь наодинці?
→ Які речі я можу підготувати, щоб мати під рукою потрібне в пологах?
→ Як я можу доїхати/дійти туди, де мені нададуть допомогу?

Як бачимо, все зосереджується навколо підготовки, пошуку інформації та людей з досвідом. На щастя, на сьогодні дуже багато джерел інформації, які допомагають підготуватись до пологів: як обрати пологовий, як довіритись лікареві, що покласти в сумки на пологи, як доїхати, як дихати під час перейм, чим перейми відрізняються від потуг, як саме народжується дитина, що потрібно робити одразу після народження, як піклуватись про немовлят тощо.

Заплануйте собі час на отримання цієї інформації, щоб мати «зброю» проти страху.

Складіть «План пологів»

Це своєрідна мапа дій на різноманітні випадки та перелік ваших бажань на період пологів. У першій версії плану нехай буде все-все, що спаде на думку, навіть назва улюблених цукерок та напою, колір шкарпеточок і перелік пісень у плейлист. Фінальну версію ви можете писати разом зі своїм лікарем/кою, доулою, перинатальним інструктором/кою або з партнером. Підготуйте таку кількість екземплярів цього плану, аби з ним ознайомились всі, хто будуть поруч із вами під час народження дитини (від 1 до 5 в середньому).

Все, що записано в плані, буде оголошувати ваші бажання та очікування: яку саме допомогу ви чекаєте від лікарів та партнера в пологах; на що даєте згоду, а проти чого активно налаштовані тощо. Саме тому план потрібно обговорити з лікарем/кою, щоб поєднати уяву з реальністю.

На сьогодні більша частина потенційних пунктів вже є унормованими та вписані в протоколи. Наприклад, викладати дитину на маму одразу після народження для знайомства з мамою та прикладання до грудей. Так-так, колись це було фантастикою, як і присутність партнера в пологовій залі. До речі, партнером у пологах може бути не лише батько дитини, а будь-яка людина, якій ви достатньо довіряєте. Більше про партнерські пологи ми розповідали тут.

До власної скарбнички корисного для пологів додайте практики дихання та саморегуляції — те, що потрібно буде тренувати для використання вже в пологах та після них. У стресових ситуаціях ми починаємо затримувати подих і дихати нерівно. Діафрагма реагує на стрес неконтрольовано — завжди та абсолютно у всіх. Через нерівномірне дихання в усьому тілі накопичується напруження. Тому в стресі важливо контролювати дихання та вирівнювати його, це допоможе заспокоїтись.