Бережи себе

Холестерин часто вносять до списку чогось «шкідливого», що потрібно уникати. Проте це дуже несправедливо, адже холестерин — важливий гравець для здорової життєдіяльності організму. Він бере участь у формуванні статевих гормонів, є будівельним матеріалом для клітин, сприяє утворенню жовчі в печінці тощо.

Спільно з кардіологинею Вірою Горбачовою з’ясовуємо всі тонкощі про цю сполуку, зокрема яку роль він грає в організмі людини.

Допоможіть нам створювати більше таких матеріалів.
Підтримайте «Бережи себе» на Patreon

Холестерин — це жироподібна сполука. Приблизно 80% холестерину виробляється печінкою — його називають ендогенним (внутрішнім). Решта — надходить з їжею, здебільшого з продуктів тваринного походження: твердих сирів, м’яса, яєчних жовтків, жирних кисломолочних продуктів, морських молюсків тощо. Водночас ці продукти містять багато насичених жирів, які змушують печінку продукувати більше холестерину, ніж зазвичай. Унаслідок надмірного споживання таких продуктів баланс різних форм холестерину може порушуватися, що збільшує ризик серцево-судинних хвороб.

Холестерин важливий для перебігу багатьох фізіологічних процесів. Щоб потрапити туди, куди потрібно, частина холестерину «упаковується» у печінці разом із тригліцеридами (жирами) в особливі сполуки — ліпопротеїни.

З печінки ліпопротеїни надходять у кров, де вивільняють тригліцериди, які далі використовуються для енергетичних потреб. Залишки ліпопротеїнів перетворюються на ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Більшість цих сполук надходить назад до печінки й скеровується до жовчі. Решта — є джерелом холестерину, який потрібен для утворення клітинних мембран, стероїдних гормонів та інших сполук — кортизолу, альдостерону, естрогену, прогестерону, тестостерону, вітаміну Д.

Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) виробляються як окремі сполуки в печінці та тонкому кишківнику у вигляді незрілих частинок. Їх основна функція — зворотний транспорт холестерину. ЛПВЩ збирають надлишок холестерину з тканин і судинної стінки та транспортують його назад до печінки, де холестерин може перетворитися у жовчні кислоти або використовується на інші потреби.

ЛПВЩ забезпечують баланс у метаболізмі холестерину та захищають судини від атеросклерозу, прибираючи «зайвий» холестерин.

Ярлики «шкідливий» і «корисний» стосуються ліпопротеїнів низької та високої щільності (ЛПНЩ та ЛПВЩ) відповідно.

ЛПНЩ мають досить маленькі розміри. Це дає їм змогу проходити крізь внутрішню вистілку судини. Особливо легко їм туди потрапити й затриматися, якщо цілісність вистілки порушена.

Це може статись унаслідок:
→ куріння;
→ підвищеного артеріального тиску;
→ ожиріння;
→ цукрового діабету тощо.

При накопиченні ліпопротеїнів низької щільності в стінці судини запускаються складні процеси системного запалення та формування атероми (набухання в стінці артерії). Тривалий контакт із надлишком ЛПНЩ призводить до відкладення в артеріальній стінці й інших частинок. Унаслідок цього формується та прогресує атеросклеротична бляшка.

Розмір атеросклеротичної бляшки напряму залежить від кількості ЛПНЩ у крові та від тривалості контакту з ними. Коли бляшка досягає критичного розміру, вона розривається. Це спричиняє гострі небезпечні стани, які можуть призвести навіть до смерті людини через повне або часткове закорковування судин:
→ нестабільну стенокардію;
→ інфаркт міокарда;
→ ішемічний інсульт;
→ артеріальний тромбоз тощо.

Натомість ліпопротеїни високої щільності допомагають позбутись надлишку холестерину, транспортуючи сполуку від тканин до печінки. Саме тому ЛПВЩ називають «хорошим» холестерином.

«Поганий» і «хороший» холестерин — як визначити ці показники?

Визначити рівень холестерину можна за допомогою спеціального аналізу крові — ліпідограми. Уперше її рекомендують робити у віці 7–9 років, подальшу частоту допоможе визначити лікар/ка.

Центр громадського здоров’я МОЗ України зазначає, що нормальними для дорослої людини є такі показники холестерину в організмі:
→ загальний холестерин у крові — 5 ммоль/л або менше;
→ ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) — 3 ммоль/л або менше;
→ ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) — понад 1 ммоль/л.

Показники відрізняються для пацієнтів/ок із серцево-судинним ризиком (низьким, помірним, високим та дуже високим). Тому інтерпретувати дані вашої ліпідограми може лише лікар, який/яка за сукупністю даних оцінить ваш індивідуальний ризик та оптимальні наразі пороги норми саме для вас.

Від чого залежить рівень «шкідливого» холестерину?

Харчування — не єдиний чинник підвищеного рівня ЛПНЩ. Адже навіть у молодих людей, які мають регулярну фізичну активність, рівень холестерину може бути вищим за норму.

Серед причин підвищеного «шкідливого» холестерину:
→ генетична схильність;
→ малорухомий спосіб життя;
→ ожиріння (⬆️ЛПНЩ, ⬇️ЛПВЩ, ⬆️тригліцериди);
→ вживання алкоголю;
→ куріння;
→ вік (у людей віком понад 40 років печінка зазвичай гірше виводить зайвий холестерин — ЛПНЩ);
→ стрес;
→ менопауза (у цей період кількість ЛПНЩ зростає);
→ хронічна хвороба нирок;
→ цукровий діабет;
→ ВІЛ/СНІД;
→ гіпотиреоз;
→ системний червоний вовчак та інші.

Також показник «шкідливого» холестерину в організмі може зростати при прийманні препаратів від акне, стероїдних гормонів, імунодепресантів, препаратів проти раку та ВІЛ.

Протягом усього життя намагайтесь підтримувати низький рівень ЛПНЩ — у цьому допоможе здоровий спосіб життя. Зокрема, слід чітко дотримуватися таких рекомендацій:

→ Здоровий щоденний раціон повинен складатися на 40% з овочів, 10% — з фруктів, 25% — цілозернових продуктів, 25% — корисних білків. Також слід обирати корисні жири, як-от рослинні олії (крім тропічних), авокадо, трохи горіхів та насіння. У раціоні має бути риба (зокрема, жирна) — 2 рази на тиждень. При виборі риби враховуйте можливий вміст у ній метилртуті та інших речовин, які можуть нести ризики для здоров’я. Також ви можете спробувати харчуватися за середземноморською дієтою або DASH-дієтою. Про особливості такого раціону ми писали тут.

→ Підтримувати здоровий індекс маси тіла (у діапазоні 18,5 – 24,9 кг/м2) та здорове співвідношення обхвату талії до обхвату стегон (до 0,9 у чоловіків та до 0,85 у жінок).

→ Займайтеся регулярними фізичними навантаженнями. Дорослим (18–64 років) Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує мати принаймні 150 хвилин (2,5 год) помірного аеробного навантаження або мінімум 75 хвилин навантаження високої інтенсивності на тиждень.

→ Дотримуйтеся режиму праці та відпочинку (мати принаймні 7-9 годин сну).

→ Відмовтеся від куріння та зловживання алкоголем.

→ Своєчасно усувайте наявні фактори ризику, як-от підвищений артеріальний тиск, підвищення глюкози в крові, синдром обструктивного апное сну тощо.

→ Вчіться, за можливості, контролювати стрес та обмежувати його вплив;

→ Вибирайте проживання в місцях без забруднення повітря, якомога далі від шуму.

За відповідними показами, лікар/ка можуть також призначити препарати, які знижують рівні ЛПНЩ.

Чому це «занудство» важливе?

За статистикою, переважна більшість людей у світі помирає від серцево-судинних хвороб. Серед захворювань серця та судин, які призводять до інвалідизації та смерті людини, перше місце посідають хвороби атеросклеротичного генезу (пов’язані з бляшками, про які йшлося вище). Раннє виявлення підвищення рівнів холестерину дає змогу вчасно вплинути й нівелювати його як фактор ризику серцево-судинних захворювань і несприятливих серцевих подій.

Джерела

Harvard Medical School U.S. Department of Health and Human Services Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) Центр громадського здоров’я МОЗ України

Більше за темою:

#практичне #серцево_судинне

Пульс стрибає до 200 — коли це не норма? Головне про тахікардію

#серцево_судинне

«Розбите серце» — це не просто метафора. Або що таке синдром такоцубо

#дитяче #серцево-судинне

Чому діти помирають на уроках фізкультури?

#серцево_судинне

«Хороший» і «поганий» холестерин: розставляємо крапки над «і» спільно з кардіологинею