Бережи себе

Додатково до складнощів, з якими стикаються всі, хто несе службу у війську, військовослужбовиці мають також справу з викликами, що пов’язані з особливостями жіночої фізіології. Про контроль і відтермінування циклу, а також про те, як підтримувати належну гігієну за відсутності води та комфортних умов — читайте у першій частині матеріалу від гінекологині Аліни Михайлової. Час з’ясувати, що робити за екстрених ситуацій під час служби, як-от при болісних менструаціях або їх відсутності, розвитку бактеріального вагінозу, молочниці та інших станів. Далі — пряма мова експертки.

За відсутності або при обмеженому доступі до лікаря може статись будь-яка ситуація, яка потребує негайного вирішення або розуміння як діяти далі.

Передусім треба виключити вагітність — зробити тест на вагітність, якщо були статеві акти без контрацепції. При негативному тесті та за відсутності доступу до лікаря можна прийняти препарати, які повністю не припиняють кровʼяні виділення, однак зменшать обʼєм крововтрати. Це можуть бути:

→ нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), як-от ібупрофен 400 мг кожні 6 годин 2-3 дні;
→ або транексамова кислота 1000 мг 3 рази на день протягом 2-3 днів.

Якщо загальний стан нормальний, то за першої ж можливості варто звернутися до лікаря.

Також варто уникати важких фізичних навантажень, пити багато води та будь-яку рідину, бажано з електролітами (наприклад, Регідрон, вода з сіллю та цукром), щоб компенсувати втрату крові. Можна додатково почати приймання препаратів заліза з метою профілактики залізодефіциту.

Якщо стан погіршується (виникає запаморочення та слабкість) — терміново слід звернутися до лікаря.

Якщо ви приймаєте комбіновані оральні контрацептиви (КОК) й виникла кровотеча посередині циклу, то можна почати приймати додаткові пігулки з іншої упаковки 2 рази на день 5 днів. Тобто ви продовжуєте приймати пігулки зі своєї упаковки зранку, а ввечері приймаєте 1 пігулку з іншої упаковки, і так 5 днів або до зменшення кількості кровʼяних виділень. Це потрібно для того, щоб ви не заплутались в кількості прийнятих пігулок з вашої основної упаковки.

Затримка менструації на 7–9 днів не є критичною. Проте на тлі стресу, інтенсивних фізичних навантажень, одноманітного харчування тощо менструація може затримуватися на довший період.

Діяти варто у разі затримки на понад 3 місяці: зробити УЗД органів малого таза, зробити тест на вагітність (якщо були незахищені статеві акти) та звернутися за консультацію до гінеколога. Це термін, на якому вже можна виявити проблему та призначити лікування.

Однак, якщо виникають болі внизу живота та/або погане самопочуття, краще звернутися по медичну допомогу раніше.

Якщо ви приймаєте комбіновані оральні контрацептиви за схемою 21 або 24 дні активні пігулки та 7 або 4 дні перерва або неактивні пігулки, і в цю перерву не почалась менструація — в цьому немає нічого страшного, так може бути. Продовжуйте приймати пігулки далі за схемою. Якщо ви приймаєте комбіновані оральні контрацептиви за схемою 63 або 72 активні пігулки підряд і в перерву не почалась менструація, то це теж не страшно. Також продовжуйте приймати пігулки далі за схемою. Однак, про всяк випадок, проконсультуйтеся в лікаря, якщо є така можливість.

Якщо ж ви пропустили приймання пігулки, мали статевий акт і є затримка менструації, то краще зробити тест на вагітність.

Під час менструації в слизовій оболонці матки утворюються хімічні речовини, які називаються «простагландинами». Вони викликають скорочення м’язів матки, що може викликати значний біль або дискомфорт. Простагландини також можуть сприяти появі інших менструальних симптомів, таких як нудота та діарея.

Важливо! Болісні менструації можуть бути повʼязані з певними захворюваннями: ендометріозом, лейоміомою матки, поліпом ендометрію, запальним захворюванням малого таза через інфекцію, що передається статевим шляхом, кістою яєчників, внутрішньоматковими та тазовими злуками, запальними захворюваннями кишківника, синдромом подразненого кишківника.

Однак, якщо біль під час менструації супроводжує жінку ще з підліткового віку, то в 95% випадків, це не повʼязано з якимось захворюванням.

Як допомогти собі?

→ нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)
Головне почати приймати ДО появи сильних больових симптомів, бо потім вони можуть бути неефективними. Продовжуйте приймати протягом 2-3 днів, залежно від самопочуття. Можна почати за 1-2 дні ДО менструації.

Які це можуть бути препарати:
→ ібупрофен від 400 до 600 мг кожні 4-6 годин або 800 мг кожні 8 годин до максимальної дози 2400 мг на день;
→ напроксен (налгезін) по 275 мг кожні 6-8 годин до максимальної дози 1375 мг;
→ кетопрофен 25-50 мг кожні 6-8 годин до максимальної дози 300 мг.

Якщо симптоми не покращуються через 2-3 місяці лікування вищеперерахованими препаратами, обов’язково зверніться до лікаря/ки для призначення сильніших препаратів, які вам підійдуть:

→ ацетамінофен (парацетамол) — є альтернативою, якщо є протипокази або непереносимість НПЗП, проте ефективнішим буде лікування саме НПЗП.

→ гормональна контрацепція — за бажання мати контрацепцію, лікар/ка можуть призначити КОКи, які будуть «прибирати» болісні симптоми при менструації. Їх можна приймати у вигляді пігулок, пластиру або вагінального кільця. Також можна розглянути встановлення внутрішньоматкової спіралі з гормоном.

Помічним для зменшення болю буде тепло — грілка на низ живота, пляшка з теплою водою, душ, зігріваючі пластирі, багато теплої одежі. Можна пробувати використовувати окремо від ліків, але в поєднанні з НПЗП це буде ефективніше.

Вправи на глибоке дихання, легкі розтяжки, пиття теплого — чай, суп, вода, якщо є така можливість — також допоміжні при болях.

За неможливості підтримувати належну інтимну гігієну під час менструацій у військових умовах можуть розвинутися дискомфорт та/або патологічні виділення. Це пов’язано з тим, що кров є сприятливим середовищем для розмноження бактерій та грибків.

Якщо є підозра на патологічні виділення (різкий неприємний запах, гнійні виділення, біль, густі сироподібні виділення, почервоніння, свербіж), варто знайти можливість звернутися до лікаря та не займатись самолікуванням.

Перед початком лікування важливо виключити інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідія, гонорея, трихомонада, мікоплазма геніталіум), якщо вони не були виключені раніше. Ці інфекції можуть розвиватись безсимптомно, тому слід перевірятись на них при зміні партнера або при незахищеному статевому акті.

Як собі допомогти, якщо є подразнення вульви?

Використовуйте вологі серветки без спирту для очищення. Намагайтесь не носити мокрий та/або брудний одяг, а також тісний. Для зменшення почервоніння можна використати крем із цинком або дитячий крем. Також, за наявності сироподібних виділень, які спричиняють почервоніння вульви, можна підмиватися розчином соди (1 ч. л. соди на 200 мл теплої води) або просто частіше підмиватися чистою водою.

Що робити, якщо є підозра на бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз — це стан, що супроводжується зміною вагінальної флори. Лактобактерій, які мають бути в нормі, стає менше, а кількість умовно-патогенних мікроорганізмів збільшується.

Серед поширених симптомів: виділення сірого або білого кольору, з неприємним «рибним» запахом. А також сухість, свербіж, дискомфорт тощо. Якщо немає змоги звернутись до лікаря, проте ви маєте підозру на баквагіноз, можна зробити самодіагностику за допомогою тест-смужки. Річ у тім, що в нормі середовище піхви є кислим, а при бактеріальному вагінозі змінюється на лужне. Смужка для визначення pH змінить колір, якщо в мікрофлорі піхви дійсно відбулись ці зміни. Проте варто зважати, що цей спосіб не є 100% надійним, тож за першої ж можливості варто звернутися до спеціаліста, аби провести лабораторне дослідження.

Лікування бактеріального вагінозу включає терапію антибактеріальними препаратами місцевої дії. Таке лікування може і має призначати й контролювати виключно лікар/ка. Якщо ви вже стикались із цією інфекцією та маєте залишки відповідних препаратів, наполегливо рекомендуємо НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ їх самостійно.

Підозра на «молочницю» (вагінальний кандидоз): що робити?

«Молочниця» — це також стан розбалансування здорової мікрофлори піхви. Тільки в цьому випадку активно починає розмножуватися грибок роду Candida, що й призводить до таких неприємних симптомів:

→ білі сироподібні виділення;
→ сильний свербіж, печіння, почервоніння;
→ тріщини слизової та вульви;
→ інколи біль при сечовипусканні.

Що може допомогти:

→ свічки з клотримазолом або кетоконазолом (протигрибкові препарати) протягом 5-7 днів 1 раз на день;
→ та/або пігулка флуконазолу 150 мг однократно.

Основною профілактикою бактеріального вагінозу та кандидозу залишається належна інтимна гігієна (пам’ятайте, що підмивання надміру також шкідливі), вчасна заміна засобів гігієни під час менструації та чисті руки при заміні, захищені статеві контакти.

Що робити при підозрі на цистит (запалення сечового міхура)?

Цистит може виникнути за відсутності лікування патологічних виділень, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також при значному переохолодженні, яке може спровокувати розвиток хвороби, якщо патологічна флора вже потрапила у сечовивідні шляхи.

За якими симптомами можна розпізнати цистит?
→ часте й болісне сечовипускання;
→ відчуття печіння, біль внизу живота;
→ сеча мутного кольору та/або з кров’ю, може мати різкий запах;
→ підвищення температури тіла.

Якщо вчасно не звернути увагу на загрозливі симптоми, запалення може поширитись і на нирки — так розвивається пієлонефрит.

Як можна полегшити прояви циститу без медикаментів?

→ пити не менше 1,5-2 літрів рідини на день (вода, компот, чай тощо);
→ для знеболення можна прийняти ібупрофен 400 мг або напроксен 550 мг;
→ грілка на низ живота також послабить біль та дискомфорт.

Якщо перераховані методи не працюють, лікар/ка можуть призначити відповідну антибіотикотерапію. Якщо ви вже стикались із циститом і маєте залишки препаратів для лікування, не варто їх приймати без попереднього узгодження з лікарем!

Неналежне використання антибіотиків — одна з найбільш серйозних проблем у світі, яка наразі не має вирішення. Про поширення антибіотикорезистентності у війську та які це може мати наслідки ми писали тут.

Синдром токсичного шоку (СТШ) — рідкісне, проте дуже небезпечне ускладнення, яке може зокрема розвинутись унаслідок тривалого використання тампонів або менструальної чаші. За таких умов бактерії (стафілокок або стрептокок) активно розмножуються, виділяючи шкідливі токсини.

Як розпізнати СТШ?

→ раптове підвищення температури до 39–40 °C;
→ сильна слабкість, запаморочення, зниження тиску;
→ висип, схожий на опік;
→ утруднене дихання;
→ гіперемія (сильне почервоніння) слизової піхви, ротоглотки, склер очей, губ та язика.

Цей стан небезпечний для життя!

Якщо ви підозрюєте в себе СТШ — варто негайно звернутися по медичну допомогу. Жодне самостійне лікування не буде ефективним.

Надійний спосіб запобігти розвитку СТШ — не використовувати тампон понад 4-6 годин, а менструальну чашу — понад 12 годин. Якщо немає можливості змінювати тампон вчасно — краще використовувати прокладки.

Зібрали всі перераховані рекомендації в один список для зручності. І нагадаємо про головне — самолікування виправдано тільки тоді, коли це є єдиний спосіб допомогти собі за даних умов.

Отож, що має бути в особистій аптечці військовослужбовиці:

Достатня кількість гігієнічних засобів:
→ прокладки, тампони, менструальна чаша (обирайте відповідно до умов служби та вашого комфорту);
→ вологі серветки для інтимної гігієни;
→ герметичні пакети для утилізації використаних засобів;
→ портативне біде або пляшку з водою для підмивання.

Ліки:
→ знеболювальні: ібупрофен, напроксен, кетопрофен, парацетамол, мефенамінова кислота;
→ при кровотечі: транексамова кислота;
→ залізовмісні препарати, якщо є ризик розвитку анемії (попередньо узгодьте препарат із лікарем);
→ при подразненні: крем із цинком або декспантенол;
→ при підозрі на молочницю: флуконазол, свічки кетоконазол або клотримазол.

Додаткові засоби:
→ електроліти (Регідрон, вода з сіллю);
→ запасна білизна;
→ грілка або теплий одяг для полегшення болю;
→ рН тест-смужки для визначення проблем із виділеннями.

Якщо жінка приймає оральні контрацептиви — варто завжди мати кілька упаковок препарату.

→ біль настільки сильний, що викликає нудоту, блювоту, втрату свідомості;

→ біль не зникає після приймання знеболювальних;

→ біль супроводжується підвищенням температури;

→ різке підвищення температури понад 39 °C, висип, схожий на опік, сильна слабкість, запаморочення, зниження тиску;

→ кровотеча не зменшується навіть після приймання транексамової кислоти або НПЗП;

→ з’являються ознаки анемії (запаморочення, прискорене серцебиття, сильна слабкість);

→ кров яскраво-червона та не згущується як раніше;

→ з’являються гнійні або жовто-зелені виділення;

→ сильний свербіж, печіння, біль при сечовипусканні;

→ виділення з різким рибним запахом.

Джерела

StatPearls Publishing Mayo Clinic Національна служба охорони здоров’я Великої Британії

Більше за темою:

#війна #ментальне

Як стати опорою для близької людини у війську?

#військовим #жіноче

Для жінок у війську: як подбати про комфорт і гігієну під час менструацій

#військовим #суглоби

Біль у спині та суглобах: як допомогти собі, перебуваючи на службі?

#військовим #чекапи

Болісні менструації, інфекції та патологічні виділення: як жінкам у війську допомогти собі за екстремальних умов