Бережи себе

Досить частою причиною, що ховається за скаргами пацієнтки «на виділення» є бактеріальний вагіноз. Що це за стан і чим він загрожує? А головне — як його лікувати? З’ясовуємо спільно з гінекологинею Тетяною Осауленко.

Що це за хвороба така?

Бактеріальний вагіноз — це стан, що супроводжується зміною вагінальної флори. Зокрема, йдеться про зменшення кількості лактобактерій і збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів. Останні можуть жити без використання повітря (анаеробні), а саме: Gardnerella vaginalis, Aropoboum vaginae, Mobiluncus spp, Mycoplasma hominis та інші.

Як це може проявлятись?

Насправді специфічних скарг не існує. Іноді жінки можуть помічати підвищену кількість виділень сірого або зеленавого кольору. Часто це супроводжується «рибним запахом», свербежем, відчуттям сухості, подразненням тощо. Скарги можуть посилюватись після менструації, сексу, приймання ванни. Нерідко хвороба протікає безсимптомно та діагностується вже при огляді в гінеколога.

Яка діагностика є ефективною?

→ pH-метрія піхвових виділень — найпростіший і найшвидший спосіб. Це швидкий тест, що проводиться на огляді або ж самою жінкою. У нормі піхва має кисле середовище, а при бактеріальному вагінозі воно стає лужним. Перевірити це можна за допомогою тест-смужки навіть у домашніх умовах. На практиці це виглядає так: pH підвищується — забарвлення тест-смужки змінюється. Проте для повноцінної діагностики такого тесту недостатньо. Тому його слід використовувати виключно за рекомендацією вашого лікаря або лікарки.

→ Лабораторне мікроскопічне дослідження виділень на наявність «ключових клітин» (специфічна ознака бактеріального вагінозу) і співвідношення «хороших» лактобактерій і умовно-патогенних мікроорганізмів.

Часто бактеріальний вагіноз поєднується з кандидозом («молочницею»). У такому разі клінічна картина може змінюватись. Більше про кандидоз читайте тут.

Поговоримо про фактори ризику

Імовірність виникнення бактеріального вагінозу збільшується при:

→ частих спринцюваннях або надмірній гігієні (занадто часте і «глибоке» миття);
→ зміні статевого партнера чи партнерки, коли відбувається «знайомство мікрофлор»;
→ курінні;
→ носінні білизни зі штучних тканин;
→ використанні щоденних прокладок;
→ використанні вагінальних свічок не за призначенням;
→ часом при застосуванні сперміцидів;
→ прийманні антибактеріальних препаратів широкого спектра дії;
→ неналежному догляді за секс-іграшками;
→ недостатній гігієні перед сексом (брудні руки, відсутність душу тощо);
→ післяпологових травматичних змінах промежини.

Бактеріальний вагіноз і карієс — як це може бути пов’язано?

Часто винуватцем появи бактеріального вагінозу називають мікрофлору ротової порожнини (мікроорганізми, які спричиняють карієс, хронічний тонзиліт та інші стани). Звідти патогенні бактерії можуть потрапляти у вагіну під час орального сексу.

Перераховані фактори за тих чи інших умов підвищують ризик, проте це не означає, що кожен із них обов’язково призведе до розвитку бактеріального вагінозу.

Що буде, якщо не лікувати бактеріальний вагіноз?

Це досить серйозний стан, який за неналежного лікування або його відсутності може призвести до деяких ускладнень. Річ у тім, що під час розвитку хвороби місцеві фактори захисту піхви пригнічуються. Це робить репродуктивні органи більш вразливими.

Про які ускладнення мова?

→ зростає ризик зараження ІПСШ (інфекціями, що передаються статевим шляхом);

→ зменшується ймовірність самоелімінації ВПЛ (коли організм самостійно позбавляється від вірусу папіломи людини); відповідно, зростає ризик розвитку дисплазії шийки матки, а надалі — раку;

→ переривання вагітності на ранніх термінах;

→ передчасні пологи;

→ післяопераційні ускладнення.

Коли слід записатись до лікаря?

→ ви помітили зміну в кольорі та запаху вагінальних виділень, появу дискомфорту;

→ раніше ви вже мали вагінальні інфекції, але цього разу виділення здаються іншими;

→ у вас новий сексуальний партнер/ка або партнери.

Інколи інфекції, що передаються статевим шляхом мають схожі до бактеріального вагінозу симптоми. Саме тому дуже важливо не втрачати час і звернутись до фахівця, як тільки ви зафіксуєте перші ознаки. Тільки лікар зможе визначити, із чим пов’язаний ваш стан — з бактеріальним вагінозом чи ІПСШ.

Важливо: бактеріальний вагіноз — це не інфекція, що передається статевим шляхом.

Для лікування бактеріального вагінозу використовують антисептичні та антибактеріальні препарати як місцево (свічки, вагінальні таблетки, креми), так і системно у вигляді таблеток або капсул. Режим і тривалість лікування вирішує виключно лікар/ка (у середньому триває 6–10 днів). При частих рецидивах тривалість терапії може збільшуватись, пацієнтці можуть призначити комбінації препаратів.

На жаль, це стан, впоратися з яким повністю дуже складно, а часом і неможливо. Хвороба часто повертається. Тому при виникненні бактеріального вагінозу вперше слід докласти максимум зусиль для зменшення впливу факторів ризику, які наявні саме у вашому випадку.