Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 29.03.2025

Як ветеранам і ветеранкам попіклуватись про своє здоров’я після служби: перші кроки

Захисники та захисниці зустрічаються з великою кількістю негативних чинників, які, на жаль, раніше чи пізніше вплинуть на здоров’я. Звісно, з погляду системи охорони здоров’я, ветеран чи ветеранка — такі ж пацієнти, як і цивільні. Водночас не можна відкидати пережитий на війні досвід і те, як він може вплинути на людину. Спільно з сімейною лікаркою Анастасією Ходан з’ясовуємо, як базово попіклуватись про своє здоров’я після служби та вчасно помітити загрозливі чинники. Далі — пряма мова експертки.

Матеріал підготовлено в рамках співпраці з Фундацією ЗМІН.

Фактори, що впливають на здоров’я під час служби, дуже різноманітні. Значний тривалий стрес, підвищений ризик інфекційних захворювань, травми, інтенсивні фізичні навантаження, вплив шкідливих речовин, що використовуються ворогом у бою та багато іншого. Саме тому після повернення з військової служби важливо приділити час своєму здоров’ю.

Ідеальною «точкою входу» ветерана/ки в систему охорони здоров’я може стати первинна медична допомога. Для цього слід звернутись до вашого сімейного лікаря/ки.

По-перше, це доступно, адже центри первинної медичної допомоги чи амбулаторії сімейної медицини мають дуже розгалужену мережу по всій країні, тому «свого» лікаря можна знайти поруч із домом.

По-друге, багато послуг на первинній ланці є безоплатними для пацієнтів/ок, адже за них сплачує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Наприклад, можна отримати такі послуги, як консультація лікаря, вакцинації, що є в Національному календарі щеплень, швидкі тести на ВІЛ, гепатити, вагітність, запис кардіограми та деякі аналізи. Крім того, якщо буде потреба, сімейний лікар видасть електронні скерування на аналізи, дослідження чи консультації в інші заклади, і такі послуги також буде оплачено НСЗУ.

По-третє, одним із принципів сімейної медицини є холістичний підхід, який враховує всі аспекти життя людини, зокрема контекст і середовище. Сімейний лікар/ка може виступити так званим «менеджером» вашого здоров’я та здоров’я вашої сім’ї на шляху повернення додому. 

Якщо вам комфортно, повідомте свого сімейного лікаря/лікарку, що ви брали участь у бойових діях та/або мали травми чи поранення. Це стосується як мінно-вибухових травм, так і ситуацій, коли ви перебували на відстані менше ніж 50 метрів від вибухів. Лікарі мають знати цю інформацію, бо це може вплинути на план обстежень та підкаже фахівцю, на що треба звернути увагу при огляді. Звісно, ділитися цим може бути дискомфортно, і це не є обов’язковим. Проте радимо знайти того лікаря, якому ви будете достатньо довіряти, щоб надавати повну інформацію про все, що потенційно може мати вплив на ваше здоров’я.

Звертайте увагу також і на інші проблеми, як-от порушення сну (коли важко заснути, часті нічні прокидання, надмірна сонливість, нічні жахи) та апетиту (відсутність апетиту чи переїдання), поганий настрій, підвищену тривожність, яскраві спогади про подію, що травмувала, та інші. Особливо важливо це відстежувати, коли ці симптоми ускладнюють ваше повсякденне життя (заважають працювати, виконувати домашні справи, руйнують стосунки з людьми тощо).

Складнощі з адаптацією у цивільне життя, проблеми з роботою чи в стосунках з близькими — усе це теж може впливати на вас. Про ВСЕ, що вас турбує, можна повідомляти своєму лікарю або лікарці. Сімейні лікарі також можуть та вміють виявляти та вести найпоширеніші психічні, неврологічні та пов’язані зі вживанням психоактивних речовин розлади та стани. Тож із питаннями психічного здоров’я теж можна звернутись до «свого» лікаря.

Ще один важливий момент, на якому потрібно зосередитись більше, — це вакцинація.

Існують життєво важливі щеплення, запитайте про це свого лікаря/ку. Зокрема, це стосується вакцинації від дифтерії та правця (критично важливо, якщо виникають травми чи кульові поранення), гепатиту В (адже військові можуть мати контакт із кров’ю інших людей), коронавірусу та грипу, гепатиту А, сказу та інших. Детальніше про вакцинацію, яку особливо важливо зробити військовим, ми розповідали тут.

Врахувавши всі чинники, які могли вплинути на ветерана/ку, описані скарги та загальний огляд, лікар/ка оцінить, які обстеження слід пройти.

→ консультація офтальмолога — принаймні один раз після повернення з зони бойових дій;

→ аудіограма — часте перебування поблизу вибухів може погіршити слух;

→ швидкі тести на ВІЛ, гепатит В, гепатит С — підвищений ризик цих захворювань у військових та ветеранів/ок пов’язаний із можливим контактом із кров’ю;

→ аналіз на рівень глюкози в крові, ліпідограма, вимірювання тиску, визначення індексу маси тіла — у ветеранів/ок може бути підвищений ризик серцево-судинних захворювань та цукрового діабету;

→ консультація гінеколога з проведенням ПАП-тесту (цитологічне дослідження шийки матки) та тесту на ВПЛ (вірус папіломи людини) для жінок, які мають скарги та/або не проходили профілактичного огляду за останні 3–5 років;

→ скринінгове опитування для виявлення ризику туберкульозу — ризик цього захворювання підвищений у військових;

→ консультація лікаря ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини), фізичного терапевта чи ерготерапевта, якщо є потреба у підтримці в реабілітації, при болю в нижній частині спини чи з іншими запитами;

→ опитування для оцінки стану психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин — більшість сімейних лікарів мають інструменти для виявлення найпоширеніших проблем із психічним здоров’ям та можуть призначати відповідні базові втручання; 

→ консультація психолога, психіатра чи психотерапевта за потреби, а також скерування на специфічні види терапії, наприклад EMDR — комплексний підхід, що об’єднує ряд терапевтичних методик у роботі з травмою та комбінує їх із рухами очей або іншими видами стимуляції).

→ скерування до фахівців, служб чи організацій, які можуть допомогти з питаннями працевлаштування, реабілітації, підтримки сім’ї тощо.

Будьте уважні до свого здоров’я та повідомляйте лікаря про будь-які зміни, які вас турбують. Це допоможе вчасно призначити необхідні обстеження та подбати про ваше самопочуття. Уникайте самолікування — краще знайдіть лікаря, якому справді довіряєте, і співпрацюйте з ним як команда, щоб досягти найкращих результатів для вашого здоров’я.

Якщо ви ще не уклали декларацію із сімейним лікарем, спробуйте познайомитися у найближчому закладі охорони здоров’я або зверніться по рекомендацію близьких. Якщо ж сімейний лікар у вас уже є, переконайтеся, що знаєте, як записатися на консультацію та маєте узгоджені канали комунікації.

У цьому матеріалі ми ділились основними правилами взаємодії між лікарем і пацієнтом, аби комунікація була комфортною та екологічною для всіх. Наводимо кілька рекомендацій:

→ ваш лікар має ставитися до вас передусім із повагою.

довіра — основа ефективного лікування. Якщо ви не відчуваєте довіри до лікаря, варто знайти фахівця, з яким ви зможете відкрито говорити про свій стан, ділитися чутливою інформацією та не соромитися обговорювати фізичні проблеми.

→ лікар має пояснювати, для чого призначає обстеження чи препарати, коментувати результати досліджень, розповідати про можливі варіанти лікування та приймати рішення спільно з вами, а не просто диктувати, що робити.

Деякі лікарі можуть не мати достатньої підготовки для роботи з ветеранами та ветеранками або не знати, як правильно скеровувати на фізичну чи психологічну реабілітацію. Більшість медиків навчалися в університетах, коли в Україні ще не було розроблено настанов із надання допомоги військовим і ветеранам. Навіть зараз ці протоколи тільки формуються, а іноземні рекомендації не завжди адаптовані до реалій війни в Україні.

Якщо у вас є корисні ресурси, поділіться ними зі своїм лікарем. Наприклад, цим курсом про шлях пораненого до прийняття нового себе та повного психосоціального відновлення на платформі Prometheus. Пам’ятайте, що не знати чогось — абсолютно нормально, тому я іноді кажу пацієнтам: «я цього не знаю, проте зроблю все, щоб дізнатись».

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: