Бережи себе

1 з 5 дітей у світі має ментальні порушення за даними Центру контролю та профілактики захворювань США. Важливо помічати зміни в поведінці та реакціях дитини, аби вчасно помітити проблему. Не менш важливо створити умови та коло підтримки, за яких дитина з ментальними порушеннями почуватиметься в безпеці, матиме простір для розвитку та розуміння її потреб від людей навколо.

Ментальні порушення бувають різними, проте незмінним залишається те, що для розвитку й соціалізації дітям потрібні підтримка та відповідне середовище. Це потребує комплексного підходу із залучення вчителів, батьків, родичів, громадськості загалом. У цьому тексті від дитячої психіатрині Юліани Маслак розповідаємо, що кожен і кожна можуть зробити на своєму місці, аби створити в суспільстві комфортні умови для дитини з ментальними порушеннями.

Індивідуальний підхід до навчання.

Ми маємо розуміти, що кожна дитина — унікальна, незалежно від того, чи має вона якісь порушення, чи ні. Проте потреби деяких дітей можуть відрізнятись від загальноприйнятих, і це варто враховувати. Вчитель може узгодити з батьками індивідуальний план навчання для дитини з ментальними порушеннями, якщо це потенційно може допомогти дитині засвоювати матеріал краще, розвивати наявні здібності та/або почуватись комфортніше й вмотивованіше в процесі навчання.

Середовище, що підтримує.

Те, що дитина отримує зовні, неабияк впливає на її самопочуття, розвиток та соціалізацію. Задача вчителя зокрема — створити та підтримувати в класі безпечний, рівний і комфортний простір, де всі діти матимуть змогу вільно виражати свої почуття й отримувати емоційну підтримку. Як цього можна досягти? Передусім будьте прикладом для дітей: те, які меседжі ви проговорюєте, як реагуєте на емоції інших, як поводитесь у звичних і нетипових ситуаціях, наскільки ви відкриті та щирі з дітьми — все це працює в обидва боки. Також створити довірливий і дружній простір для всіх можуть допомогти командні активності, як-от ігри, події, волонтерство тощо.

Спеціальні освітні технології.

Наразі існує багато інклюзивних освітніх технологій, як-от адаптивні комп’ютерні програми, інтерактивні дошки та інші допоміжні засоби. Це може значно полегшити навчальний процес для дітей із ментальними порушеннями.

Будьте ініціативними. Шукайте та проходьте спеціальні курси для працівників освітньої сфери, аби поглибити свої знання та навички у питаннях психічного здоров’я та інклюзії, пропонуйте запроваджувати в школі інклюзивні програми, проводити заходи для дітей і дорослих, які допоможуть поліпшити розуміння потреб інших, різності, взаємоповаги та підтримки.

Для розвитку та психологічного стану дитини батьки відіграють ключову роль. Передусім вони є прикладом та опорою для дитини, а тому від стратегій, які існують у родині, залежатиме, як дитина почувається, якої підтримки їй може не вистачати, як вільно вона може проявляти свої емоції, що буде очікувати від інших тощо.

Ось лише деякі практичні аспекти, які батьки можуть запровадити в сім’ї, аби підтримати дитину з ментальними порушеннями.

Сприятливе домашнє середовище

Під означенням сприятливе йдеться передусім про безпечне, комфортне для проявлення себе та розвитку, таке, де можна віднайти психологічну та практичну опору.

Як створити структуроване середовище вдома?

Розклад: чіткий розклад дня допомагає дитині почуватися безпечно й передбачувано. Розклад має бути збалансованим, тобто включати час для навчання, відпочинку, гри, розмов у колі родини та інших активностей.

Правила й межі: чіткі зрозумілі правила й кордони в родині допомагають дитині орієнтуватися, зокрема розуміти очікування дорослих щодо неї, а також побудувати взаємоповагу та розуміння, що кожному й кожній у родині потрібен свій простір. Ці принципи є основними для побудови структури поведінки дитини.

Емоційна підтримка вдома

Активне слухання: слухайте дитину з увагою, спробуйте її зрозуміти емоційно та підтримати потрібними словами, діями, обіймами або просто тим, що ви поруч. Це допомагає дитині відчувати себе почутою й зрозумілою.

Позитивне підкріплення: не бійтесь хвалити та заохочувати дитину, щоб підтримувати позитивну поведінку, здорову самооцінку й мотивувати дитину до нових досягнень.

Різноманітність в активностях та спільних заняттях

Грайте в соціальні ігри: це сприятиме розвитку навичок комунікації та взаємодії з людьми загалом. Це можуть бути рольові або настільні ігри, спільні майстер-класи або спортивні заняття. Також використовуйте пазли, конструктори, творчі завдання для розвитку когнітивних і моторних навичок дитини.

Співпраця з фахівцями

Психолог або психотерапевт: регулярні консультації зі спеціалістами допомагають розробляти індивідуальні стратегії для підтримки дитини. За потреби, співпрацюйте з логопедом та дефектологом для поліпшення розвитку мовлення й корекції специфічних порушень.

Спільна робота з вчителями

Щоб не пропустити важливих моментів у розвитку дитини, регулярно зустрічайтесь з вчителями. Хороший індивідуальний навчальний план — це такий, який регулярно коригують відповідно до потреб дитини. Також такі зустрічі потрібні, аби обговорити прогрес дитини та зміни, які можуть траплятись через взаємодію з однокласниками, новими навчальними та емоційними викликами тощо. Адже, можливо, дитина не готова ділитися з батьками абсолютно всім, що її може турбувати або, навпаки, радувати.

Підтримуйте дитину у виконанні домашніх завдань, створюючи спокійне комфортне середовище, без примусу, образ та умовностей. У дитини не має розвинутись переконання, що її люблять і цінують тільки за виконання певних умов, як-от гарної успішності в школі.

Виховання емпатії та розуміння

Про те, як навчати дітей чутливої комунікації ми вже розповідали тут. Як і всім людям, дітям із ментальними порушеннями важливо пояснювати різність, вчити їх співпереживати, висловлювати свої почуття, бути чутливими до почуттів інших. Це допоможе сформувати в дитини позитивне ставлення до соціальних контактів і знизити рівень стресу від взаємодії з людьми навколо.

Вища обізнаність дорівнює вищий рівень розуміння та ефективності підтримки.

Читайте та шукайте інформацію про ментальне здоров’я, зокрема дитяче. Слідкуйте за інформаційними кампаніями з цієї теми, відвідуйте тематичні події, спробуйте себе в волонтерстві з людьми з ментальними порушеннями. Більше знань і розуміння різності допоможе вам бути готовими якісно й чутливо підтримати дитину в потрібний час. За можливості, організовуйте тематичні зустрічі та тренінги для своєї команди, розповідайте друзям, знайомим і в соціальних мережах, чому навчились, що зрозуміли та чому це важливо для розвитку здорового суспільства загалом.

Впроваджуйте та відвідуйте інклюзивні програми й події.

Організація інклюзивних заходів, як-от спортивних змагань, творчих гуртків, ярмарок та інших соціальних активностей, сприяє інтеграції дітей із ментальними порушеннями в суспільство. Це допомагає їм відчувати себе частиною спільноти та розвивати соціальні навички.

Безбар’єрне середовище для всіх.

За можливості, впливайте на фізичне середовище свого міста, містечка, села тощо. Це включає доступність громадського транспорту, будівель та інфраструктури. Можна розпочати з власного будинку чи роботи. Якщо ви запускаєте бізнес, створюйте одразу доступний і зручний для всіх простір, який зокрема враховує потреби людей із ментальними порушеннями. Детальніше про те, що означає інклюзивний простір, ви можете прочитати на сторінках організації Доступно.UA.

Командна робота — це запорука успіху.

Важливо, аби всі, хто так чи інакше взаємодіє з дитиною, яка має ментальні порушення, тісно співпрацювали між собою, як-от вчителі, батьки, фахові організації, психологи тощо. Комплексний підхід дасть змогу розробляти, впроваджувати та ділитися ефективними стратегіями, які допоможуть дитині знайти своє місце в суспільстві, реалізуватися, відчувати себе комфортно, в безпеці та в колі людей, які готові та вміють підтримати, за потреби.

Джерела

Американська психологічна асоціація

Більше за темою:

#дитяче #ментальне

Довіра й турбота: як порозумітися з дитиною й мати наповнені стосунки?

#ментальне #пологи

Страх та інші емоції — як психологічно налаштуватися на пологи?