Міцно стиснувши зуби: що таке бруксизм?

Якщо ви прокидаєтесь від того, що стиснули зуби аж до болю та/або неприємного звуку, це може свідчити, що у вас бруксизм.

Бруксизм — це стан, коли людина дуже міцно зчеплює зуби. Це неусвідомлений процес, який може відбуватись як під час сну, так і протягом годин бадьорості. Бруксизм, який турбує в нічні години, можна вважати розладом сну. Люди з такою проблемою також частіше страждають на хропіння та апное (затримка дихання уві сні). 

Помірні прояви бруксизму не потребують лікування. Проте в деяких людей симптоми настільки сильні та стаються так часто, що це може призводити до проблем із щелепою, зубами, спричиняти головні болі тощо.

Як розпізнати в себе бруксизм?

Окрім сильного зчеплення зубів уночі або вдень (яке ви можете самостійно не помітити), на бруксизм може вказувати таке:

→ зуби псуються, розхитуються, ламаються;
→ зубна емаль зношується, і стоматолог/иня може побачити глибші шари вашого зуба;
→ зуби стали чутливішими, ви відчуваєте біль у зубах;
→ м’язи вашої щелепи напружені та втомлені;
→ щелепа не закривається чи не відкривається повністю;
→ ви відчуваєте щось схоже на біль у вусі, проте з вухами все нормально;
→ у вас тупий головний біль, який починається зі скронь;
→ поранення на внутрішній поверхні щоки від того, що ви її прикусили;
→ порушення сну.

Через що може виникати бруксизм?

Причини цього стану можуть бути різні. Якщо ви стискаєте зуби в період бадьорості, це може бути через тривогу, стрес, емоційну напругу. Бруксизм під час сну може бути пов’язаний з жувальною активністю, яка виникає через збудження протягом сну. 

Ризики бруксизму також підвищують деякі медикаменти та засоби. Як-от, антидепресанти, тютюн, алкоголь та деякі наркотичні речовини.

Бруксизм часто проявляється в дитячому віці і має спадковий фактор — часто притаманний членам однієї родини. Також цей стан може бути пов’язаний із деякими психічними та фізичними розладами. Наприклад, хворобою Паркінсона, деменцією, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, регулярними нічними кошмарами, епілепсією, РДУГ тощо.  

Як собі допомогти?

Національна служба охорони здоров’я Великої Британії надає такі рекомендації:

→ практикуйте техніки розслаблення. Це може бути прослуховування музики, фізичні вправи, дихальні вправи тощо;

→ зверніть увагу на гігієну сну. Спробуйте лягати спати в один і той самий час щодня, подбайте, щоб у кімнаті, де ви спите, було темно й тихо;

→ прийміть безрецептурні знеболювальні за потреби. Наприклад, якщо ваша щелепа болить чи набрякла. Також у цьому випадку вам може допомогти холод: загорніть пакет льоду в чистий кухонний рушник і обережно прикладайте до набряклої щелепи орієнтовно протягом 20-30 хвилин;

→ заплануйте регулярні чекапи в лікаря. Стоматолог/иня допоможе завчасно виявити проблеми з зубами, а сімейний/а лікар/ка скорегує вас, якщо маєте питання щодо тривожності, депресивних настроїв, залежність від речовин тощо. 

Більше за темою:

#практичне

Втрата слуху, балансу та ризик деменції: що ми (не)знаємо про вуха та як про них попіклуватись

#неврологія

Хвороба, що «молодшає»: причини, профілактика та симптоми інсульту

#очі

“Рожеве око” або кон’юктивіт — як можна запобігти запаленню ока?

#неврологія

Якщо у вас бувають мігрені: правила виживання