Бережи себе

Уявіть собі, що через дивний вірус усі люди втратили зір. Якась частина людей змогла адаптуватись до такого життя, проте світ відкинуло в плані прогресу та технологій. Наступні покоління також не могли бачити, але для них це вже було нормою. Світ став самобутнім, з дивними традиціями та віруваннями. А головним почуттям, яке допомагає вижити, став… слух. Це сюжет серіалу «Сліпота», і він допомагає звернути увагу на те, наскільки потужним ресурсом для виживання може бути наш слух.

Втрата слуху — це серйозний виклик у житті. В екстремальних умовах це може навіть загрожувати життю. От кілька фактів про слух та органи чуття, які ви могли не знати, проте які можуть змінити ваше ставлення до власних вух.

Ви можете допомогти нам створювати ще більше доказових матеріалів про здоров’я.
Підтримайте нас на Patreon або через Base від Моно.

До слухової системи людини входить зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо та слуховий нерв. У внутрішньому вусі є цікава структура, яка нагадує лабіринт і відома нам як вестибулярний апарат. Вона складається з трьох каналів із рідиною й маленьких волоскових клітин (рецепторні клітини органів чуття) — ця система є навігатором для мозку при обертальних рухах голови: вгору чи вниз, з боку в бік тощо. Кожен канал розташований під певним кутом, щоб мозку було легше визначити напрямок руху голови.

Мозок обробляє інформацію, що надходить від вестибулярної системи, й надсилає її до інших органів, як-от до очей і м’язів. Це дає нам змогу підтримувати рівновагу й усвідомлювати, в якому положенні знаходиться наше тіло. У деяких ситуаціях, наприклад на човні, різні органи чуття надсилають суперечливі повідомлення в мозок. Саме тому іноді ми можемо відчувати в транспорті нудоту чи запаморочення.

Наші вуха ніколи не «сплять»

Ми чуємо практично 100% звуків навколо, навіть під час сну. А от обробляє ці звуки та реагує на них — мозок. Сплячий мозок продовжує генерувати нейронні реакції на події навколо, проте організм людини уві сні перебуває в режимі «очікування». У такому стані організм ніби балансує між сном та необхідністю прокинутись у потрібний момент.

«Волосся» у вухах, яке не відновлюється після пошкодження

Ми вже згадували волоскові клітини, які важливі для підтримання балансу. Не менш важливі вони й для нашого слуху. Тим паче, що вони не відновлюються в разі пошкодження. Серед причин, чому це може статись: природне старіння організму, інфекції та надлишок шуму. Саме тому захист вух від надмірного шуму такий важливий. Дуже гучні звуки можуть пошкодити слух навіть протягом короткого періоду впливу.

Яких звуків та якої потужності варто уникати?

Як зазначає Національний інститут глухоти та розладів комунікації (США) звуки потужністю понад 85 дБ, які звучать протягом тривалого часу, вже можуть сприяти порушенню та втраті слуху.

Для розуміння потужності звуків:
→ звичайна розмова — 60-70 дБ;
→звук двигуна мотоцикла — 80-110 дБ.

Втрату слуху пов’язують із порушенням когнітивних функцій. Відповідно до звіту спеціалізованої комісії від авторитетного наукового журналу Lancet, втрата слуху є одним із факторів ризику розвитку деменції у віковому діапазоні 45-65 років.

І хвороби, і неправильне дозування препаратів можуть пошкодити слух. Візьмемо до прикладу цитомегаловірус: 40% випадків набутої при народженні втрати слуху стаються через цю інфекцію, коли жінка передає збудника дитині ще під час вагітності. Існує також зв’язок між порушеннями слуху й вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Інфекція може впливати на слух як безпосередньо, так і опосередковано — через підвищення чутливості до інших хвороб на фоні прогресування ВІЛ. Деякі ліки, які вимушені приймати люди з ВІЛ, можуть бути токсичними для слухової системи.

До повної або часткової втрати слуху може призвести низка хвороб, які є вакцинокерованими, тобто такими, яким можна запобігти за допомогою щеплення. До таких інфекцій можна віднести, наприклад, краснуху (часто є причиною вродженої глухоти та інших серйозних ускладнень), менінгококову та пневмококову інфекції. Якщо ж інфекція таки сталася, зокрема бактеріальна, як-от пневмокок або менінгокок, своєчасна терапія може запобігти порушенням слуху. Водночас слід бути напрочуд обережними з використанням антибіотиків та деяких інших препаратів.

Є різні варіанти, як деякі антибактеріальні препарати можуть негативно вплинути на слух — короткостроково або назавжди. Наприклад, ліки можуть призвести до порушення нервових шляхів, які передають інформацію від внутрішнього вуха до мозку. Людина починає гірше чути або гірше розрізняти звуки. Або ж препарат може впливати на процес передачі звукових хвиль через зовнішнє та середнє вухо, через що людина чує звуки приглушеними. Серед проблем зі слухом, що виникають через приймання антибіотиків, є і дзвін у вухах. Ймовірно, причиною цього є нищівний вплив препарату на волоскові клітини внутрішнього вуха або безпосередньо на процес сприйняття та аналізу звуків слуховою корою головного мозку. Дослідження показують, що деякі антибактеріальні засоби (особливо у формі крапель для вух) дуже повільно виводяться з організму й можуть залишатися у вусі протягом місяців. Це може спричинити відкладені порушення слуху — за місяці після одужання.

Небезпечними для слуху можуть бути не лише антибіотики, але й великий перелік препаратів, помічних при інших серйозних станах. Деякі ліки, які призначають людям з онкологією, препарати проти високого тиску або навіть аспірин (лише у випадку дуже тривалого застосування) можуть також зашкодити слуху.

Тож у будь-якому випадку варто з обережністю приймати ліки, узгодивши попередньо все з лікарем/кою, й моніторити стан слухової системи при тривалій терапії.

Головне правило гігієни вух: не лізьте туди ніякими предметами. Передусім варто м’яко очищувати зовнішню частину вуха за допомогою м’якої тканини під час регулярного купання або прийняття душу. Уникайте введення будь-яких предметів у слуховий канал, зокрема ватних паличок, вушних свічок тощо, оскільки це може порушити природний процес очищення та завдати шкоди.

Також слід звертати увагу на будь-які ознаки дискомфорту або інфекції у вухах, як-от:
→ біль;
→ свербіж;
→ виділення з вух;
→ відчуття закладеності у вухах;
→ дзвін у вухах тощо.

Якщо вас турбує принаймні один з перелічених симптомів, не відкладайте візит до отоларинголога.

Як правильно перевіряти слух?

Передусім — звернутись до лікаря/ки. Водночас у мережі є достатньо онлайн тестів, які не поставлять вам діагноз, проте можуть підказати, чи маєте ви проблему, з якою необхідно звернутись до фахівців. Наприклад, ось цей безоплатний тест радить Національна служба здоров’я Великої Британії.

Щоб виконати його правильно, важливо знайти тихе місце. Ви можете використовувати навушники для кращого результату. На фоні білого шуму голос диктуватиме вам цифри, відповідники яким треба буде обрати на екрані. Після цього ви отримуєте результат. Єдиний мінус цього тесту — він доступний лише англійською.

Бережіть ваш слух.

Джерела

Institute for Quality and Efficiency in Health Care (IQWiG) Національний інститут глухоти та розладів комунікації США Hidden Hearing Trends in Hearing Healthy Hearing

Більше за темою:

#неврологія

Хвороба, що «молодшає»: причини, профілактика та симптоми інсульту

#очі

“Рожеве око” або кон’юктивіт — як можна запобігти запаленню ока?

#неврологія

Якщо у вас бувають мігрені: правила виживання

#звички #очі

Втрата слуху, балансу та ризик деменції: що ми (не)знаємо про вуха та як про них попіклуватись