Медичній реформі України — 5 років: що змінилося та які питання залишаються відкритими. Відповідає сімейна лікарка

Опубліковано: 08.05.2023

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реформі “первинки” виповнюється 5 років! 2018-го року медична система України зазнала значних змін — мабуть, найбільших за всю свою історію. Відійшла в минуле практика “прив’язки” пацієнтів/ок до дільничного терапевта за місцем проживання. Українці та українки отримали свободу вибирати та змінювати сімейного лікаря. А первинна медицина познайомилася з поняттям конкуренції. Утім, 5 років потому люди все ще мають запитання про те, як працює система, і цим матеріалом ми починаємо відповідати на них.

Головний принцип медичної реформи — “гроші ходять за пацієнтом/кою”.

Це означає, що чим кращі послуги, допомогу та сервіс надає лікар/ка та медзаклад, чим більше людей обирають його — тим більше фінансування від Національної служби здоров’я цей заклад отримує. Відтепер жодних непрозорих схем оплати “ліжкомісць” чи площ закладу не має бути.

Окремо кожен/на сімейний/а лікар/ка мають мотивацію підвищувати рівень знань, покращувати навички комунікації, лікувати ліпше. Адже пацієнти/ки більше не “прив’язані” до них. Вони мають вибір і свободу змінити лікаря, якщо якість роботи незадовільна.

Для українців та українок це оновлення стало незвичним. За десятиліття пострадянської системи всі звикли до безальтернативності. Якщо на дільниці вам трапився хороший лікар або лікарка — пощастило, а якщо поганий, то єдиний вихід — сплачувати немалі кошти в приватних клініках. Зараз же ви можете обрати іншого лікаря/ку вільно. Єдине обмеження — кількість вільних місць, адже рекомендований максимум пацієнтів під наглядом одного фахівця — 1800 людей. Ця кількість визначена на основі розрахунку відносно очікуваної якості надання допомоги й часу, який потрібен лікарю, аби забезпечити всіх піклуванням. Але загалом система передбачає вільний вибір.

Свобода вибору виявилася незвичною для багатьох із нас. І в багатьох досі виникає питання, як обрати хорошого доказового лікаря?

Як обрати доказового лікаря?

Почнемо з того, що, відповідно до правил медреформи, усі заклади можуть долучитися до надання послуг за деклараціями. Більше немає державних поліклінік — ще 2018-го року всі вони стали комунальними некомерційними підприємствами. Тобто автономними та такими, які значною мірою впливають на свій розвиток та умови. Але багато приватних клінік також уклали договори з НСЗУ, і там ви теж можете обрати сімейного/у лікаря/ку. До того ж реформа дала можливість працювати маленьким персональним лікарським кабінетам, практикам на одного чи кількох фахівців. Тобто тепер ви не обмежені колишніми державними поліклініками в отриманні медичного обслуговування, за яке вже сплатили з податків.

Далі варто зрозуміти, чи лікар/ка є доказовими — чи послуговуються сучасними науковими даними, чи вивчають актуальну інформацію. Звісно, ви не можете дізнатися всіх деталей.

Базові запитання, які варто обговорити вже на першому візиті:

→ ставлення до вакцинації в доказових лікарів позитивне, фахівець пропонуватиме вам та дитині доступні щеплення, аби захистити від небезпечних інфекцій;

→ лікар призначає антибіотики лише у випадках, коли в пацієнта/ки підтверджена бактеріальна інфекція, адже вірусні захворювання не лікуються цими препаратами;

→ гомеопатія, а також противірусні засоби від ГРВІ взагалі відсутні в призначеннях, як і багато інших популярних, але абсолютно недієвих фуфломіцинів;

→ усі свої призначення лікування та обстежень лікар може пояснити, аби пацієнт був союзником та рівним партнером у піклуванні про своє здоров’я, а не сліпим виконавцем наказів.

Узагалі, правила комунікації наразі важать не менше, ніж компетентність, власне, у лікуванні хвороб. Навички лікаря взаємодіяти з людьми допомагають налагодити довірливе спілкування, зробити прийом комфортним. Усі пацієнти/ки мають почуватися захищеними, почутими, а також певними, що конфіденційність цієї комунікації дотримується безумовно. Недопустима ситуація одночасного приймання кількох пацієнтів/ок у кабінеті або вільний вхід колег під час опитування чи огляду. Під час самого огляду та процедур лікар/ка має пояснити, що і для чого робитиме, попередити про можливі неприємні відчуття. Усе це не менш важливо, ніж призначені препарати.

У наступному матеріалі з цієї серії ми розкажемо про обов’язки сімейного лікаря, правила ефективної взаємодії та про те, що робити, якщо взагалі не хочеш укладати декларацію. Лишайтеся з нами та піклуйтеся про здоров’я!

Автор/ка:

Дарина Дмитрієвська

Більше за темою:

Немає значення, чи чисте у вас волосся, або що варто знати про воші

Автор/ка: Наталія Бушковська

«Було б пшоно, а каша буде» — про пшоно в українській гастрономії та його користь для здоров’я

Автор/ка: Олена Брайченко; Олена Лівінська

Кохання — це про безпеку та взаємодію. Як побудувати здорові сексуальні стосунки?

Автор/ка: Дарина Дмитрієвська, Віолетта Лійка

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: