Бережи себе

Здуття — одна з найпоширеніших скарг на консультації в гастроентеролога. У пошуках причин цього стану в «інтернетах» ми часто стикаємося з інформацією про синдром надмірного росту бактерій у тонкому кишківнику (SIBO). Чи справді SIBO дорівнює здуттю та як із ним бути? З’ясовуємо спільно з гастроентерологинею Анною Бакшеєвою.

Допоможіть нам створювати більше таких матеріалів.
Підтримайте «Бережи себе» на Patreon

Насправді синдром надмірного росту бактерій у тонкому кишківнику охоплює комплекс шлунково-кишкових симптомів. У нормі основною функцією тонкого кишківника є перетравлення їжі та всмоктування білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів у кров. У ньому містяться бактерії, але в доволі незначній кількості. Напротивагу — у товстому кишківнику бактерій дуже багато. Там вони допомагають перетравлювати клітковину (харчові волокна), яку організм людини самотужки не здатен розщепити. Коли ж бактерії починають активно розмножуватися у тонкому кишківнику, це негативно впливає на його роботу. Зокрема, поживні речовини, які мали б всмоктуватися, переробляються далі за участю бактерій. Під час цього процесу бактерії виділяють надмірну кількість газу.

Тонкий кишківник	Товстий кишківник
обмежена кількість бактерій	величезна кількість бактерій
всмоктування поживних речовин (білки, жири, вуглеводи)	всмоктування води, електролітів та вітамінів
всмоктування вітамінів та мікроелементів	утворення вітамінів, перетравлення клітковини
перетравлення їжі	формування калових мас

Існує кілька природних механізмів, які контролюють кількість бактерій у тонкому кишківнику:

→ шлункова кислота та жовч (вбивають шкідливі бактерії та, відповідно, запобігають їх проникненню в кишківник);

→ перистальтика (рухливість органів забезпечує своєчасне очищення кишківника — їжа рухається від відділу до відділу, а не «стоїть» на місці);

→ ферменти, що розщеплюють білки, також знешкоджують непотрібні бактерії;

→ ілеоцекальний клапан (заслінка між товстим та тонким кишківником, яка не дозволяє їжі повернутися з товстого кишківника в тонкий);

→ імуноглобуліни А (спеціальні антитіла, що перешкоджають розмноженню бактерій і таким чином забезпечують імунний захист кишківника)

Якщо одна з цих ланок працює неналежним чином, бактерії «виходять з-під контролю». Таке може статись, наприклад, при:
→ синдромі подразненого кишківника;
→ атрофічному гастриті;
→ хронічному панкреатиті;
→ прийманні певних ліків;
→ цукровому діабеті;
→ гіпотиреозі;
→ склеродермії;
→ ВІЛ-інфекції;
→ целіакії;
→ хірургічному втручанні та за інших медичних станів.

Зазвичай, тонкий кишківник заселяють бактерії, що в нормі є «мешканцями» товстого кишківника.

Передусім через відсутність специфічних симптомів, тобто таких, що характерні виключно для цього захворювання. Дуже часто SIBO має загальні ознаки нездужання в області шлунково-кишкового тракту, через які можна запідозрити з десяток різних хвороб. Наприклад, серед поширених симптомів: діарея, біль у животі, здуття, метеоризм та відчуття «розпирання». У важких випадках (доволі рідко) можуть виникати дефіцити вітаміну В12, D та заліза.

Ще один виклик — складність діагностики, адже наявні в сучасних протоколах рекомендації мають низький рівень доказовості. Про це, до прикладу, свідчить дослідження Американського коледжу гастроентерології (2020 р.). А втім, наразі для діагностики рекомендують використовувати дихальний тест. Пацієнт/ка випиває сироп лактулози й через певний час дмухає в спеціальний апарат, що вимірює кількість водню у видихуваному повітрі. За нормальних умов в організмі людини клітини не здатні виробляти водень. Уявімо, що тест показує у видихуваному повітрі пацієнта/ки надмірну кількість водню. Що це може означати? Водень може бути індикатором присутності бактерій у кишківнику, які його там виділяють під час розщеплення вуглеводів.

Звучить просто, правда ж? Тоді в чому складність такого тестування?

→ тест має низьку чутливість та специфічність. Тобто може бути позитивним і при інших хворобах, а також хибно позитивним;

→ відсутня стандартизація: кожен робить тест так, як хоче (різні норми, різна кількість лактулози тощо);

→ складна підготовка до тесту: пацієнт/ка має не вживати антибіотики за 1 місяць до процедури, за тиждень не приймати ліків, як-от послаблювальні засоби чи прокінетики, за добу не вживати певні продукти, прийти на тест натщесерце після 12 годин голодування, не курити й обмежити фізичну активність.

Варто також зауважити, що чітких рекомендацій щодо лікування синдрому надмірного росту бактерій у тонкому кишківнику немає. Попри те, що існує певний перелік антибіотиків для терапії SIBO, з якого саме препарату розпочати — обирає лікар/ка. І це не завжди про об’єктивний вибір, адже організм кожної окремої людини (зокрема й мікробіом) реагуватиме на різні антибіотики по-різному.

Додають клопоту й часті рецидиви хвороби. Доволі поширена ситуація, коли пацієнту/ці доводиться проходити лікування повторно іншим антибіотиком, адже ми не дізнаємось чутливість бактерій до конкретних ліків, доки не спробуємо. Причиною невдалої терапії також може бути відсутність лікування стану, який призвів до проявів SIBO, як-от синдрому подразненого кишківника, хронічного панкреатиту, діабету та інших.

Не кожне здуття — це хвороба. Якщо ви помітили в себе надмірне виділення газів чи здуття живота, водночас не маєте інших симптомів — не поспішайте робити дихальний тест. Часто причиною такого стану є незбалансоване харчування. Спробуйте виключити з раціону солодощі та випічку, солодкі напої та надміру оброблені продукти. Їжте тричі на день, обирайте їжу за принципом здорової тарілки, додайте в режим дня більше фізичної активності, намагайтеся достатньо спати. Якщо за виконання всіх цих умов симптоми зі сторони шлунково-кишкового тракту не минають — час звернутися до фахівця.

Якщо ж турбує не тільки здуття, але й біль у животі, виділення газів, рідкий стул — це дійсно може бути «дзвіночок» від SIBO, який потребує уваги фахівця. Для початку проконсультуйтесь із вашим сімейним лікарем або лікаркою, який/яка, за потреби, направлять вас до гастроентеролога.

Матеріал створено у рамках співпраці з Фундацією ЗМIN.