Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 26.09.2025

Червоні плями, що лущаться і сверблять: про лікування й догляд при себорейному дерматиті

Себорейний дерматит (себорейна екзема) — поширена шкірна проблема, яку мають від 3 до 12% людства. Це хронічне запальне захворювання шкіри, яке вражає ділянки тіла з великою кількістю сальних залоз. Найчастіше страждає волосиста частина голови, крила носа, вуха, брови, повіки, борода та вуса у чоловіків, передня поверхня грудної клітки, верхня частина спини (рідше — калитка, пахви, складки під молочними залозами). У цьому тексті дерматологиня Світлана Кочергіна пояснює витоки проблеми, як із нею боротися та чи можливо зменшити ризики, якщо їх знати. Далі — пряма мова лікарки.

Себорейний дерматит не заразний, «підхопити» його від іншої людини неможливо. Цей стан є результатом суміжного впливу зовнішніх тригерних факторів та генетичних особливостей кожної окремої людини.

Часто хвороба має двофазний перебіг: вперше виникає у дитячому віці, потім зникає і повторно проявляється у період статевого дозрівання. У немовлят виділяють окрему форму — інфантильний себорейний дерматит (може виникнути протягом перших трьох місяців життя немовляти й минає до одного року). 

Висип у дітей здебільшого не свербить і не болить, але батьків може хвилювати вигляд шкіри. Зазвичай запальний процес легкий і минає самостійно. Інколи може з’являтися товстий жовтий і коркоподібний висип на шкірі голови (гнейс або «молочні кірочки») та/або висип у ділянці підгузка, під пахвами. Гнейс формується з лусочок шкіри, серозних виділень та шкірного сала, утворюючи тверду масу, яка може охоплювати всю шкіру голови.

Себорейний дерматит у дорослих, як правило, починається в пізньому підлітковому віці. Захворювання найбільше поширене серед молоді та людей старшого віку, частіше у чоловіків. Симптоми на обличчі часто проявляються сильніше, ніж на скальпі. 

На себорейний дерматит можуть вказувати:
→ сухе (з білими лусочками) або жирне (з жовтуватими масними лусочками) лущення шкіри голови (лупа);
→ свербіж шкіри;
→ потовщені лускаті ділянки шкіри (бляшки);
→ невеликі темні або жовтувато-червоні підняті висипання;
→ випадіння волосся в уражених зонах через наявне запалення (але не постійна втрата волосся);
→ ділянки лущення за вухами та/або у вушній раковині. 

Точна причина себорейного дерматиту невідома. Вважається, що це поєднання багатьох факторів, як-от зміни мікробіому шкіри, надмірна реакція імунної системи на дріжджі Malassezia, які в нормі живуть на шкірі, генетичні особливості людини (надлишок ненасичених жирних кислот у шкірному салі, порушення епідермального бар’єра, аномальне відшарування ороговілих клітин) та чинники зовнішнього середовища. 

У немовлят себорейний дерматит частково провокується гормонами матері. Важливо розуміти, що це не алергічна реакція. 

До поширених тригерів себорейного дерматиту належать:

→ стрес та/або відновлення після стресової події, як-от втрата близької людини чи серцевий напад;
→ гормональні зміни;
→ деякі засоби догляду за волоссям та тілом, як-от шампуні та гелі для душу;
→ побутова хімія; 
→ використання засобів догляду за шкірою на спиртовій основі;
→ холодна суха погода або зміна пори року, що посилює вироблення шкірного сала; 
→ деякі ліки, зокрема псорален (терапія при псоріазі), інтерферон та літій;
→ інфекційні захворювання (ГРВІ);
→ тривале перебування на сонці.

Деякі захворювання також можуть збільшити ризик розвитку себорейного дерматиту. Наприклад:
→ псоріаз;
→ ВІЛ/СНІД;
→ розацеа;
→ хвороба Паркінсона;
→ епілепсія;
→ залежність від алкоголю;
→ депресія;
→ розлади харчової поведінки;
→ інсульт або інфаркт.

Хвороба має характерні чіткі прояви, тож фахівець/чиня можуть поставити діагноз виключно на основі огляду. У складних випадках може знадобитись біопсія шкіри голови, щоб відрізнити це захворювання від інших, які інколи мають схожі симптоми. Наприклад, це може бути кандидоз, імпетиго, псоріаз, розацеа або й червоний вовчак.

Себорейний дерматит — це хронічне захворювання, тому позбутися його раз і назавжди не вийде. Він потребує постійного догляду за шкірою. 

Лікування часто є комплексним і включає одразу кілька підходів:

→ Кератолітики: засоби для видалення лусочок, якщо є така потреба. Це може бути саліцилова кислота, молочна кислота, сечовина.

→ Місцеві протигрибкові засоби у вигляді шампуню та/або крему: застосовуються для зменшення інфекції Malassezia (наприклад, кетоконазол або циклопірокс). Деякі штами Malassezia стійкі до азольних протигрибкових засобів. У таких випадках використовують піритіон цинку або сульфід селену.

→ Легкі місцеві кортикостероїди: протягом 1–3 тижнів для зменшення запалення при загостренні.

→ Місцеві інгібітори кальциневрину.

У складних випадках, коли місцеві засоби не призводять до суттєвого полегшення, дорослим можуть призначити антибіотикотерапію або фототерапію.

Нижче — загальні помічні рекомендації. Для того щоб підібрати догляд, який підтримає саме у вашому конкретному випадку, обов’язково проконсультуйтесь із дерматологом/инею.

Шкіра голови: 

→ Використовуйте спеціальні засоби на основі піритіон-цинку чи дисульфіду селену навіть у періоди ремісії раз на тиждень. Шампунь потрібно намилити та потримати на шкірі до 3 хвилин, щоб він встиг спрацювати. 

→ Не рекомендується користуватися безсульфатними шампунями, бо вони недостатньо очищують шкіру голови. 

→ Ретельно змивайте шампунь — якщо на шкірі залишиться очищувальний засіб, це може викликати подразнення й загострення.

→ Також можна використовувати пілінги для шкіри голови. Вони пришвидшують оновлення шкіри та запобігають накопиченню ороговілих клітин. Як правило, їх слід використовувати раз на 10-14 днів. Спосіб нанесення читайте в інструкції до конкретного засобу. 

→ Додатково можна наносити незмивні спреї проти себорейного дерматиту (також містять кератолітики та протигрибкові компоненти).

→ Завжди гарно сушіть волосся феном та не лягайте спати з мокрою головою. Вологе середовище створює сприятливі умови для розмноження грибків. 

→ Не тримайте рушник на голові після миття понад 10 хвилин — це створює парниковий ефект, який також сприяє розмноженню мікроорганізмів. 

→ Не користуйтеся стайлінговими засобами, сухими шампунями, спреями для обʼєму на постійній основі. 

→ Намагайтеся вчасно мити голову й не ходити тривалий час із брудною головою. Не намагайтеся «перевчити волосся» повільніше жирніти. Це лише призведе до нового загострення. 

→ Вдягайтеся відповідно до погоди — носіть головний убір при мінусових температурах і знімайте його, якщо спекотно. 

Обличчя: 

→ Можна використовувати спеціальні гелі для вмивання з позначкою D.S. Особливо ретельно намилюйте зони оволосіння (борода, вуса, брови).

→ Після вмивання наносьте засіб для зволоження без ароматизаторів, адже зволожена шкіра менше схильна до загострень. 

→ Ще один спосіб запобігти загостренням — збрити бороду та вуса й надалі підтримувати шкіру гладенько поголеною.

→ Обирайте засоби для догляду з позначкою alcohol-free. Якщо у складі косметики чи засобу для волосся є спирт, це може викликати загострення.

Тіло:

→ Для тіла можна використовувати шампунь від себорейного дерматиту в якості гелю для душу: намилити на зони висипань та потримати 3 хвилини. 

→ Намагайтесь уникати синтетичного одягу та активного пітніння.

Що ще може бути помічним? 

Зменшуйте стрес.

У більшості людей загострення частіше трапляються у періоди підвищеного стресу. Цілком позбутися стресу, звісно, неможливо, проте можливо навчитися ним керувати, що суттєво зменшить ризик загострень. Допомогти може медитація та інші техніки релаксації, фізична активність, регулярна робота з психологом та/або психіатром.

Також важливо дослухатися до себе, бути спостережливими — вивчайте власні тригери й уникайте їх, за можливості.

Догляд за «молочними кірочками» у дітей

У лінійках багатьох брендів медичної косметики є спеціальні засоби проти молочних кірочок, зазвичай вони мають позначку DS. Бюджетніша альтернатива — вазелін:

→ Нанесіть на волосисту частину голови за годину до миття. 
→ Під час купання помасажуйте шкіру голови, можна використовувати спеціальні мʼякі щіточки для видалення кірочок та змити все з шампунем. 
→ Якщо кірки дуже щільні й погано видаляються, можна використовувати спеціальні шампуні на основі саліцилової кислоти, щоб додатково їх розмʼякшувати. 

Не потрібно віддирати ці кірочки чи розпарювати їх. Не намагайтеся забрати всі кірки за один раз, швидше за все, знадобиться кілька таких процедур. Також не варто використовувати шампуні проти лупи без попередньої консультації з лікарем. Вони можуть подразнювати ніжну дитячу шкіру.

Матеріал створено у рамках співпраці з Фундацією ЗМIN.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: