Бережи себе

Деяким людям може видаватись, що туберкульоз — це хвороба минулого. Проте це не так. Попри стрімкий розвиток медицини та відкриття антибіотиків, туберкульоз і досі є причиною 2 мільйонів смертей у світі щороку.

Окрім лікування, проти туберкульозу є вакцина, назва якої багатьом відома — це БЦЖ. Про неї, як і про саму хворобу, існує багато міфів та дезінформації, яким легко повірити.

Міф 1. Вакцина БЦЖ не захищає проти туберкульозу, тому не варто нею і щепитись.

Нагадаємо, що навіть найефективніші вакцини не гарантують абсолютного захисту. Наприклад, одна вакцина проти кору надає 93% захист від хвороби. Проте навіть якщо вакцинована людина й захворіє, щеплення захищає від смерті та важких проявів хвороби. Провести тиждень вдома зі шмарклями або місяць у реанімації — таки відчутна різниця.

Вакцина БЦЖ передусім захищає від смертельних форм туберкульозу — наприклад, такого важкого ускладнення як туберкульозний менінгіт, на який найчастіше страждають діти. Проте казати, що щеплення не рятує від інфікування — неправильно. Щеплення захищає від інфікування мікобактерією в 19-27 % випадків. Ефективність від важких форм туберкульозу серед дітей сягає 60-80%. Але вакцина дійсно не надає захист від хвороби на все життя.

Міф 2. В усіх розвинених країнах не щеплюють БЦЖ, отож і в Україні не потрібно.

Дійсно, далеко не в усіх країнах щеплення проти туберкульозу входить до переліку обов’язкових. Але це лише в тих державах, коли рівень захворюваності на туберкульоз дуже низький. Наприклад, у Великій Британії немає БЦЖ у календарі щеплень.

Проте це щеплення можуть радити дітям у групі ризику. Наприклад:

→ немовлята віком 0-12 місяців, які проживають у регіонах, де частота випадків туберкульозу становить 40 на 100 000 населення щорічно;
→ невакциновані діти, які проживають із батьками та/або родичами, які народились у країні з високим рівнем туберкульозу (40 або більше випадків на 100 000 населення щорічно) тощо.

Україна є регіоном, де все ще багато людей хворіє на туберкульоз. За даними Центру громадського здоров’я України, у 2021 році було зареєстровано 18 241 випадок захворювання на туберкульоз (включно з рецидивами). Це 44 випадки на 100 000 населення, що на 4,3% більше показника 2020 року. Отож нашій країні все ще потрібно щепити дітей від туберкульозу.

Міф 3. Щеплення проти туберкульозу спричиняє туберкульоз.

Це абсолютно неправда. Вакцина містить у собі ослаблену форму бактерії і не може спричинити хворобу.

Серед можливих побічних ефектів:

→ підвищення температури;
→ головний біль;
→ збільшення лімфовузлів під пахвами тої руки, куди вводили вакцину;
→ біль, припухлість та виділення в місці ін’єкції.

У дуже рідкісних випадках може з’явитися таке серйозне ускладнення як дисемінована БЦЖ-інфекція. Це фіксували в 1 випадку на 10 000 вакцинованих і ускладнення було пов’язане з порушеннями імунітету в дітей, зокрема ВІЛ, важкими комбінованими імунодефіцитами, хронічним гранулематозом.

Фтизіатриня та пульмонологиня Оксана Молода розповідає:

“БЦЖ-остит та БЦЖ-асоційована дисемінована інфекція — це різновиди БЦЖиту (ускладнення введення вакцини, коли вона потрапляє трохи глибше, ніж підшкірно — за даними ВООЗ, спостерігається в 0,02% на 100 000 введених БЦЖ). Водночас останнім часом БЦЖ-остит і БЦЖ-асоційовану дисеміновану інфекцію взагалі пропонують виключити з переліку БЦЖитів, бо немає переконливих даних, що це не ОКРЕМЕ інфікування, не пов’язане із введенням БЦЖ”.

Міф 4. Туберкульоз дуже заразний.

Звичайно, туберкульоз — це інфекційне й дуже небезпечне захворювання. Але міфи про те, що можна заразитись від людини з туберкульозом, яка пройшла повз вас, — дуже небезпечні. Насамперед це стигматизує людей, хворих на туберкульоз, створює ілюзію того, що лише закривши їх у диспансерах на багато місяців інші будуть у безпеці. Щоб заразитись від когось, треба бути в тривалому й доволі тісному контакті з хворим/ою.