Вам не сподобається світ без антибіотиків — трохи про антибіотикорезистентність та як її уникнути

Опубліковано: 16.11.2022

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Уявіть собі, що до чоловіка, який присутній на пологах своєї дружини, підходить лікар/ка й каже, що, на жаль, не обійтись без кесаревого розтину. Але через ризики інфекцій, жінка може не пережити операції, тому батько має готуватись, що врятують лише дитину.

Або коли людині кажуть, що ніяка операція на коліні неможлива — занадто ризиковано через інфекції. Тому до кінця життя вона буде змушена пити знеболювальні.

Це не сюжети трилеру, а цілком реальні сценарії, якщо ми й надалі будемо зловживати антибіотиками (АБ) та ігнорувати ризики антибіотикорезистентності.

Антибіотикорезистентність — стійкість бактерій до антибактеріальних препаратів. Саме бактерій, а не організму людини, як хтось може хибно вважати. Про такі ризики застерігав ще “батько” антибактеріальних препаратів, шотландський бактеріолог Александер Флемінг.

Вчені створюють нові антибіотики, адаптуючи їх до цієї ситуації. Проте на розробку ідуть роки. Якщо довести до того, що ми не матимемо ефективних антибіотиків, — це перекреслить усі досягнення медицини. Найпростіші операції, як-от кесарів розтин чи трансплантація органів, матимуть надзвичайно високий ризик для життя пацієнта/ки.

Що варто знати про антибіотики, щоби не допустити такий апокаліптичний сценарій?

Антибактеріальне мило, “застуда” та “заначка” з антибіотиків: трохи про базову безпеку

У певний момент антибіотики перестали сприйматись як ліки, що змінили медицину та і все наше життя. Антибактеріальні препарати, особливо в країнах, де антибіотики відпускали без рецепта, стали чимось на кшталт пігулок від застуди. І це перша найбільш розповсюджена помилка вживання АБ: антибіотики не лікують застуду. Те, що ми звикли називати застудою — не більше як вірусні захворювання. А антибіотики впливають лише на бактерії — на віруси вони не діють!

“Підгодовування” бактерій в організмі антибіотиками без потреби може призвести до того, що в один момент можна з подивом дізнатись, що більшість АБ безсилі проти вашої пневмонії.

Інша небезпека — коли антибіотики стають частиною нашого побуту, як, наприклад, антибактеріальне мило. Це мило не допоможе менше хворіти, проте може нашкодити здоров’ю та сприяти антибіотикорезистентності.

Адміністрація з контролю ліків та харчових продуктів США (FDA) стверджує, що антибактеріальні мийні засоби, які легко можна купити в супермаркеті, не запобігають бактеріальним хворобам краще за звичайне мило та воду. Проте деякі інгредієнти такого мила можуть бути потенційно небезпечними для здоров’я.

“Чому? Тому що виробники не довели, що ці засоби безпечні при щоденному використанні протягом тривалого періоду часу”, — йдеться на сайті адміністрації.

Найбільше занепокоєнь в антибактеріальному милі викликає такий інгредієнт як триклозан. За інформацією від FDA, дослідження показали, що триклозан може впливати на дію деяких гормонів в організмі людини. Чи сприяє триклозан антибіотикорезистентності? Так, і дуже сильно, підсумовує Американське товариство мікробіології. Отож краще уникати цих засобів.

Наступна найбільш розповсюджена небезпека — вживати антибіотики без призначення лікаря/ки. Довгий час антибіотики відпускали в Україні без рецепта — і люди вважали, що антибіотики можна приймати без призначення лікаря. 

Так робити категорично НЕ можна. Лише лікар/ка може визначити, чи бактеріальне у вас захворювання, і якщо так — то яке саме. Адже від цього залежатиме вибір та призначення антибіотика.

Антибіотики та побічні ефекти

Побічні ефекти від будь-якого препарату — це річ дуже індивідуальна. Але є те, що проявляється дещо частіше за інші. Коли мова про антибіотики, люди можуть скаржитися на розлади травлення. Як правило — діарею, здуття живота, дискомфорт у животі тощо.

Багато хто вважає, що ідеальним розв’язанням цієї проблеми буде приймати паралельно з антибіотиками пробіотики. Це речовини, які повинні ніби-то “врятувати” мікробіом кишківника, чиє “населення” потерпає від АБ, так само як і бактерії, які спричиняють хворобу.

Далеко не всі дослідження вказують на те, що пробіотики корисні під час антибактеріальної терапії. Наприклад, італійське дослідження 2019 року показало, що мікробіом кишківника людей, які приймали пробіотики, повернувся у свій нормальний стан через 6 місяців після курсу лікування. А от мікробіом тих, хто НЕ приймав пробіотики разом з антибіотиками, — через три тижні. Проте для чітких рекомендацій кількох досліджень не достатньо. Є цілі метааналізи, які досліджували до двох десятків наукових робіт і дійшли висновку, що деякі пробіотики, з конкретними штамами бактерій, можуть бути помічними. Отож чітку відповідь “так” чи “ні” надати доволі складно.

Що на це кажуть лікарі та лікарки? Педіатриня Катерина Попович зазначає, що реклама в мас-медіа привчила людей до того, що антибіотик завжди слід приймати в парі з пробіотиками. Вона погоджується, що внаслідок приймання антибіотиків може розвинутися діарея. Проте лише у 30%, яка переважно сама минає після завершення курсу терапії.

“Річ у тім, що діарея розвивається через пригнічення корисної мікрофлори й розростанням умовно патогенної, наприклад, грибка кандиди. Тоді потрібно використовувати протигрибкові препарати, але тільки якщо виникло таке ускладнення. Ще одна дуже небезпечна причина діареї при вживанні антибіотиків — це клостридія. Вона спричиняє дуже небезпечне ускладнення — псевдомембранозний коліт, який може призвести до смерті. Отож, якщо під час приймання антибіотиків вас турбує діарея, варто насамперед визначити її причину”, — пояснює лікарка.

Катерина Попович вважає, що від діарейного синдрому не врятують жодні пробіотики.

“Ви лише витратите кошти й час. Лікування антибіотиками не зобов’язує використання пробіотиків. Найімовірніше діарея у вас не розвинеться. А якщо й розвинеться, то за умови адекватного пиття вона швидко мине. Якщо діарея триває довго, потрібно шукати причину і грамотно її усувати”, — наголошує вона.

Питання антибіотикорезистентності складне й багатовекторне. Це стосується й лікарів/ок, і пацієнтів/ок, і тваринної промисловості, яка також зловживає використанням АБ та пришвидшує тотальну антибіотикорезистентність. Краще нам поставитись до цього серйозно, бо світ без антибіотиків виглядає дуже несимпатичним.


Автор/ка:

Наталія Бушковська

Залучений/на експерт/ка

Катерина Попович

Більше за темою:

Сонечко моє: кому, коли й чому потрібно приймати вітамін D

Автор/ка: Дарка Озерна

Бобові, гарбуз, айва: урізноманітнюємо меню в холодний сезон

Автор/ка: Наталія Бушковська

“Бабусині рецепти” не працюють або що не так з радянською “косметологією”

Автор/ка:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: