Діти бояться щеплень — і це нормально. Як підтримати малюка на прийомі в лікаря?

Опубліковано: 04.03.2024

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Не секрет, що не тільки діти, але часто й дорослі бояться щеплень. Це може бути боляче й неприємно, а невідомість часто посилює страх. Також не на користь може зіграти досвід неприємних процедур у дитинстві та травматичний досвід спілкування з лікарями. Тож під час проведення щеплень важливо підтримати дитину, щоб її досвід був кращим. Адже з упевнених дітей виростають усвідомлені та емоційно стабільні дорослі!

Є кілька способів, як можна підтримати дитину й позбавити її страху від щеплення. Розповідаємо про них разом із педіатринею та інфекціоністкою Оленою Луцькою.

Попередня підготовка — важлива.

Найбільший страх — це страх невідомого. Малюк відчуває тривогу й може в різні способи саботувати процес через сильні переживання. Батькам варто докласти зусиль, щоб зменшити цей градус напруги. Наприклад, дитина сприйматиме похід до лікаря значно легше, якщо знатиме, що відбуватиметься на прийомі. Почитайте вдома книжку про лікаря, пограйтеся в лікаря зі спеціальним іграшковим набором, покроково й доступно поясніть, що буде відбуватися на прийомі: «Спочатку лікар тебе послухає, потім подивиться ліхтариком у вушка, торкнеться животика й подивиться твоє горло. Можливо, він тебе ще зважить і поміряє ростоміром».

Нехай необхідність вакцинації не стане несподіванкою на прийомі. Розкажіть, як це буде відбуватися, що це маленький і швидкий укол. Важливо пояснити, навіщо вакцинуватися: «так ти отримаєш суперсилу й не будеш хворіти на важкі інфекції». Як приклад можна розповісти дитині про власний досвід — розказати, що ви вакциновані та захищені. Приклад батьків є суттєвою підтримкою для дитини.

Планування часу візиту.

Якщо малюкові час спати або він/вона буде голодний/а, то стрес виникне сам собою — а тут ще й додаткове навантаження. Тож важливо вибрати той час, який буде зручним не тільки для вас, але й для дитини. Наприклад, удень, коли дитина добре виспалась і є найбільш активною.

Не варто лякати вдома лікарями та уколами, навіть під час гри.

Погрози на кшталт «будеш себе погано вести, підемо до лікаря» абощо є джерелом страху, з яким надалі доволі важко працювати. Коли дійсно доведеться відвідувати лікарню та робити справжній укол, дитина може подумати, що в чомусь провинилася. Дитина має розуміти, що похід до лікаря — це не покарання, а про здоров’я та захист від небезпечних хвороб. Також слід пояснити, що все, що відбуватиметься в лікаря — це безпечно.

Не варто давати порожніх обіцянок, як-от «буде зовсім не боляче», «ти навіть нічого не помітиш» тощо.

Батьки переживають, і це нормально. Проте приховування правди або прикрашання ситуації можуть зіграти злий жарт, і це матиме зворотний ефект. Брехня — надійний спосіб втратити довіру. Якщо казати дитині неправду, на прийомі в лікаря/ки вона буде тільки ще більш нервовою та напруженою.

Перш ніж робити щеплення, потрібно розповісти, що саме має відбутися. Розкажіть, що від уколу малюк може відчути біль, проте він триватиме лише кілька секунд. Запевніть, що ви будете поруч. Якщо ви не впевнені, чи буде щеплення, то не кажіть, що точно нічого не буде. Відверто поділіться, що не знаєте, чи потрібно його робити саме зараз: «ми підемо до лікаря та разом його спитаємо про це». Звичайно, батькам хочеться заспокоїти малюка та сказати, що нічого неприємного не станеться. Проте це не найкращий крок до побудови та підтримки довіри в сім’ї.

Підтримуйте дитину в її переживаннях.

Відчувати страх, тривогу чи біль — це нормально та природно. Фрази на кшталт «та це ж не боляче», «заспокойся, нічого страшного!», «ніхто не боїться, а тобі чого страшно» не навчать малюка долати дискомфорт, а тільки зміцнять страх та викличуть почуття провини. Краще підтримайте малюка: «я розумію, що тобі страшно, мені теж так було в лікаря», «я теж боялась, але після цього тішилась, що щеплення захистить мене, і я не захворію», «боятися нормально, але я з тобою». Покажіть дитині приклад, що зі страхом можна впоратися, будьте для неї опорою.

Працюйте з власною тривогою.

Батьки — гаранти спокою та безпеки дитини. Батьківська тривога миттєво передається дитині. Тому налаштуйтеся на позитивний лад, демонструйте радість від зустрічі з лікарем, говоріть спокійно. Зрештою, у вас є причини для цього — адже лікар допомагає залишатися здоровими. Коли малюк плаче, вам може здаватись, що ви робите щось неправильно, що ви «погані батьки». Пам’ятайте: ви чудові батьки, адже піклуєтеся про свою дитину й захищаєте її від інфекцій. Дитина має право на будь-які емоції. Залишайтеся поряд, щоб вона почувалась захищеною.

Допоможіть лікарю.

Найімовірніше, фахівець/чиня володіє інструментами для заспокоєння малюка. Проте лікар/ка не може знати вподобань вашої дитини так, як ви. Візьміть на прийом улюблену іграшку, увімкніть улюблену пісню або подуйте разом мильні бульбашки.
Коли ж вакцинація вже позаду, обов’язково скажіть дитині, що пишаєтеся нею: «ти боялась, але була дуже сміливою та чудово впоралась!».

Матеріал підготовлений за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за кошти уряду Франції. Думки та погляди викладені в даній публікації відображають погляди автора (авторів) і не обов’язково відображають погляди та політики уряду Франції та/або Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Автор/ка:

Олена Луцька

Більше за темою:

Сон під час вагітності: до чого слід бути готовою та як себе підтримати

Автор/ка: Фатіма Хананова

Вакцини бувають різними: як розібратись у цьому калейдоскопі та захистити себе під час вагітності

Автор/ка: Наталія Лелюх

Грудне вигодовування — це природно. Проте до нього також потрібно готуватись

Автор/ка: Олена Мацех

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: