Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
опубліковано: 13.05.2024
«У нас тільки-но народилась дитина»: що треба обговорити та спланувати, щоб період після пологів минув спокійно?
Народження дитини означає, що скоро в родину прийде нова людина, й життя набуде нових сенсів і правил. Як підготувати себе до викликів, які чекають одразу після пологів? З’ясовуємо спільно з психологинею Наталією Мовчан. Далі — пряма мова експертки.
Пологи — це місточок між минулим та майбутнім. Наближаючись до цього переходу, важливо переглядати маршрут та відмічати певні відрізки. Найчастіше майбутні батьки ретельно вишукують інформацію щодо підготовки до пологів, тренують дихання, збирають речі, знаходять лікаря тощо. Проте часом ми не встигаємо за цим побачити більш практичні виклики, власне, батьківства, до яких варто готуватись. Наприклад, як тримати дитину, як її годувати грудьми, як одягати, вкладати спати, розважати, спілкуватись, лікувати за потреби, встигати за віковими змінами добового ритму, реагувати на сльози тощо. Нам здається, що попереду ще безліч часу, і все необхідне з’являтиметься саме собою.
Звісно, що командою все це продумати й спланувати вчасно й без зайвих турбот — реально. І якщо є така можливість (якщо немає, варто шукати) — до пологів домовляйтесь про очікувані сценарії з партнером/кою та близькими.
Як встигнути підготуватись до всіх-всіх можливих сценаріїв подій?
Почніть із того, що розкажіть один одному про своє дитинство, зокрема про виховання та ваші стосунки з батьками. Неочікувано? Так, проте це важливо, оскільки кожна людина приходить до свого батьківства зі своєї сім’ї та з того досвіду, який отримує від своїх батьків.
Наші батьки також помиляються, і часто ми можемо повторювати схеми виховання, до яких звикли. Важливо разом проговорити можливі помилки й щоразу фіксувати момент, коли ви неусвідомлено можете їх повторювати.
Навіть якщо людина мало що свідомо пам’ятає — автоматично підсвідомість буде давати підказку. І не завжди ця «шпаргалка» буде пропонувати бажане або оптимальне.
Наприклад, доволі часто можна побачити, як мами кричать на своїх дітей на вулиці. Це не означає, що іншого варіанту поведінки не існує, просто в момент втоми не завжди є сили та ресурс усвідомити, що саме зробити і як поводитись. І тоді спрацьовує «підказка» — насварити криком замість зупинитись, зрозуміти, що відбувається, дати дитині підтримку та домовитись про наступні кроки. Бо це дійсно нелегко.
І тут ми згадали про найважливіше — ресурс мами!
Мама в ресурсі буває тоді, коли:
→ спала вночі;
→ поснідала обома руками (потім зрозумієте, про що я);
→ має можливість робити паузи, а не зосереджується 24/7 навколо потреб дитини та їх задоволення;
→ встигає також потурбуватись і про власні потреби;
→ не «випадає» зі спілкування у своїй соціальній бульбашці;
→ отримує допомогу в побуті;
→ має можливість займатись улюбленим хобі;
→ її обіймають коханий та/або близькі;
→ вона чує слова підтримки;
→ її не оцінюють (особливо за показником ваги дитини) тощо.
У татів свій список, і він може не сильно відрізнятись від озвученого, якщо пара домовляється про турботу 50/50. Має сенс проговорити до пологів, яку саме допомогу очікують майбутні батьки один від одного та від родичів (бо там насправді окрема історія, яка теж потребує проговорення).
Згадуючи своє дитинство, партнери дізнаються, в чому їх батьківські сім’ї відрізняються — і це нормально. Проте за цим приходить розуміння, що потрібно домовитись, як все буде влаштовано тепер саме в їх спільній сім’ї.
Наприклад:
→ хто ходитиме за покупками;
→ хто змінюватиме підгузки;
→ хто носитиме дитину на руках;
→ де шукати педіатра;
→ де спатиме дитина (і які правила безпечного сну малюків);
→ якою має бути водичка для купання та які існують нюанси водних процедур і ще з десяток питань, з якими ви можете зіштовхнутися.
І дуже важливо домовитись про те, яким чином будуть вирішуватись питання виховання: за якими принципами, правилами, які «категоричні ні» оберуть батьки для виховання без травмування.
Щоб не заплутатись, почніть з інформації про «четвертий триместр».
Так називають перші три місяці після народження дитини. Діти в цьому віці найвразливіші, постійно хочуть бути на руках у мами чи тата, тобто того дорослого, якому можна довіритись і відчути безпеку.
Безпека є базовою потребою дитини: маленькі діти не мають змоги залишатись на самоті, чекати, самостійно давати раду зі своїми потребами.
Діти плачуть. Це така сигнальна система, яка оповіщає всіх навколо про потребу дитини в контакті. Діти прагнуть, щоб їх заспокоювали: взяли на руки, поговорили, приклали до грудей (смоктання грудей — це не лише про харчування, але й про заспокоєння). Цей процес заколисує дитину, надає їй відчуття опори та взаємодії з мамою.
Відчути спокій і безпеку дитина може також при взаємодії «шкіра до шкіри». Цього можна досягти в такі способи:
→ прикладати дитину до грудей без одягу;
→ носити дитину в слінгу;
→ протягом дня часто й ніжно торкатися немовляти;
→ робити масажики-погладжування;
→ носити на руках;
→ організувати безпечний спільний сон.
І пам’ятайте: це нормально чогось не знати та про щось не думати або й не здогадуватись. Ви настільки хороші батьки наскільки можете бути. Аби класно виховувати дитину, вам варто піклуватись передусім про власний ресурс. Якщо ви попередньо розділите обов’язки та проговорите план дій за різних ситуацій, то період після пологів мине для всіх спокійно та без зайвих турбот.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: