Мікроби на кухні: правила харчової безпеки

Опубліковано: 03.03.2024

У яких закутках кухні причаїлось найбільше мікробів і яких саме? Чи варто їх боятися та що робити, аби вони не становили для нас небезпеки — розповідаємо спільно з кандидаткою біологічних наук, мікробіологинею Оленою Лівінською.

Перше й найголовніше, що варто пам’ятати про мікроорганізми в оселі загалом: чистота — це добре, але стерильність — не на користь. До того ж її практично неможливо досягти.

Коли ми намагаємося дезінфікувати поверхні навколо нас, деякі бактерії дійсно зникають, проте на їхнє місце завжди приходять інші — стійкіші та, можливо, небезпечніші. Тож прибираючи вдома, на кухні зокрема, не варто захоплюватися засобами з дезінфекційним ефектом. Натомість звичайної води чи мильного засобу (за потреби) буде цілком достатньо. Не варто надавати перевагу засобам, які обіцяють «убити всі мікроби». 

Водночас важливо брати до уваги деякі інші аспекти.

Слід бути особливо уважними із сирим м’ясом, рибою та яйцями — для них завжди має бути окремий посуд і дошки, які потім треба ретельно мити з мийним засобом.

У сирому вигляді ці продукти можуть містити на собі потенційно небезпечні мікроорганізми, зокрема бактерії фекального походження. Цьому сприяють умови отримання та обробки м’яса, яєць та риби. Під час приготування страв кладемо ці продукти в окремий посуд, який потім ретельно миємо. Також немає особливого сенсу мити в раковині м’ясо перед приготуванням — бактерії з нього все одно не змиються, натомість розбризкаються більше по поверхнях.

Пліснява на продуктах — достатня підстава для того, щоб їх викинути.

Ознаки плісняви, яку ми бачимо на продуктах, — дуже маленька частка великого міцелію, яким уже поріс хліб, овоч чи банка із соусом. Тож просто відрізати уражений шматок — не варіант, оскільки вражена грибом частина зацвілого продукту значно більша. Якщо «зацвіло» варення, то слід викидати всю банку. Це не лише несмачно, але й може бути небезпечно, адже деякі штами плісняви продукують токсини, якими можна отруїтися.

Кухонні рушники змінюємо якнайчастіше (найліпше — щодня).

Залежно від режиму нашої активності на кухні, а також від продуктів, з якими ми маємо справу, кухонні рушники можуть забруднюватися по-різному. Проте, як правило, у процесі «кухонної» діяльності ми витираємо об рушники не завжди ретельно помиті руки. Особливо це актуально, коли маємо справу з яйцями, м’ясом та рибою.

Кухонні губки просушуємо й регулярно змінюємо.

Іноді їх називають найбруднішими предметами побуту. І недарма — 1 кубічний сантиметр губки може містити в 7 разів більше мікроорганізмів, ніж живе людей на планеті.

Губки завжди вологі й містять залишки їжі. Майже завжди з них можна висіяти кишкову паличку. Тому кухонні губки варто регулярно змінювати(принаймні раз на тиждень), гарно вимивати та, найголовніше, просушувати: губка не має лежати мокра на дні раковини.

Не забуваємо прибирати в холодильнику. Регулярно позбуваємось несвіжих та зіпсованих продуктів, особливо таких, що містять плісняву.

Температура в холодильнику достатньо низька, аби розмноження більшості мікроорганізмів істотно сповільнювалося. Проте для плісняви оптимальна температура є нижчою — тож саме вона, головним чином, є причиною псування продуктів у холодильнику. Після того, як ви позбулися зіпсованих продуктів, за ними слід обов’язково прибрати, аби спори плісняви не псували інші продукти.

Обираємо якісні спеції від надійних постачальників. Особливо — для страв, що готові до споживання.

Доволі неочевидний факт — спеції часто бувають джерелом мікробіологічного (і не тільки) забруднення. Вони можуть містити важкі метали та сторонні речовини. За деякими моніторинговими даними до 8% спецій містять сальмонелу. Тому треба бути уважними до походження прянощів і вигляду, у якому вони продаються. Віддавайте перевагу спеціям, що проходять попередню термообробку. Особливо це актуально при додаванні спецій до готових страв, як-от салатів абощо.

Автор/ка:

Олена Лівінська