Що таке мікробіом кишківника та чому про нього стільки говорять

Опубліковано: 17.07.2023

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

“Ми ніколи не буваємо самотні, бо з нами завжди наші мікроби” — чули такий жарт? А як щодо того, що мікроби можуть впливати на здоров’я та настрій людини? Спільно з мікробіологинею Оленою Лівінською розповідаємо, як налагодити стосунки зі своїм мікроскопічним “внутрішнім світом” тут і зараз.

То що ж таке мікробіом?

Мікробіом — це спільнота всіх мікроорганізмів, що існують у певному середовищі (на шкірі, у дихальних шляхах, кишківнику тощо). Зокрема, мікробіом кишківника людини містить величезну кількість різноманітних бактерій, мікроскопічних грибів та навіть вірусів. Серед них лише бактерій наразі ідентифікували майже 1000 видів! Більшу їх частину поки неможливо культивувати в лабораторних умовах. Адже в природі мікроорганізми тісно пов’язані між собою хитромудрими метаболічними зв’язками й жити одні без одних не можуть у буквальному сенсі. Проте можливості сучасної генетики дали змогу дослідникам “побачити” ті форми життя, які раніше не вдавалося виростити в пробірці.

Перелік мешканців кишківника людини постійно доповнюється. Когось із них ви вже можете знати, як-от біфідобактерій, молочнокислих бактерій, кишкову паличку, бактероїдів тощо. Поруч із ними трапляються й умовно-патогенні мікроорганізми. Вони переважно не приносять клопотів — усе завдяки спільній роботі імунітету та нормальної мікробіоти.

Для розуміння масштабів: середня площа травного тракту людини складає від 250 до 400 м2. Це ж наче великий заміський будинок! Уздовж усього цього простору відбувається постійна комунікація кишкової мікробіоти з організмом людини. Певна річ, це не може не впливати на наше здоров’я. Деякі дослідники навіть пропонували розглядати кишковий мікробіом, як окремий орган, зважаючи на широке різноманіття функцій та залученість у внутрішній метаболізм.

Що хорошого роблять для нас “рідні” мікроби?

Захист від інфекцій

Мікроби, які постійно мешкають в організмі людини, проявляють антагоністичні (ворожі) властивості стосовно “чужих” (які потрапляють зовні) бактерій, грибів та вірусів.

Як це відбувається? Є кілька шляхів:
→ “рідні” мікроби продукують речовини з протимікробною активністю, які впливають на інші бактерії;
→ колонізаційна резистентність — коли мікробам-чужакам просто не вистачає місця на стінках кишківника людини, куди вони могли б прикріпитись, бо всі місця вже зайняті “хорошими” бактеріями.

→ Вітаміни

Йдеться про вітаміни К, B12 та фолієву кислоту. Значну їх частину ми можемо отримувати від власного мікробіому. За умови, що підтримуємо його, і мікроорганізми почуваються добре.

→ Коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК)

Якщо ми їмо достатньо клітковини, мікроби всередині нас переробляють її на КЛЖК. І ці молекули з трохи громіздкою назвою роблять багато хорошого в організмі людини. Насамперед КЛЖК важливі для відновлення клітин кишкового епітелію — так вони зменшують ризики запальних хвороб кишківника. Також КЛЖК регулюють активність деяких імунних клітин, що залучені в процесах запалення.

→ Мікробні метаболіти, що можуть впливати на психічний стан людини

Наразі невідомо про якісь конкретні бактерії, що могли б погіршувати чи покращувати психічне здоров’я людини. Однак у пацієнтів/ок із депресією, шизофренією, біполярним розладом і синдромом дефіциту уваги й гіперактивності виявлено певні мікробні закономірності. А саме: зміни кількісного співвідношення деяких груп мікроорганізмів у кишковому мікробіомі.

Відомо також, що кишкові бактерії можуть синтезувати й регулювати синтез нейромедіаторів та гормонів, як-от серотоніну й окситоцину.

→ Регуляція роботи імунної системи

Мікробіом людини бере свій початок із родових шляхів матері під час народження. Ці перші бактерії сприяють нормальному розвитку та дозріванню імунної системи дитини. Мікробіота допомагає імунітету людини відрізняти “своїх” від “чужих”, а також пригнічувати запальні реакції, коли вони відбуваються надто бурхливо.

Це лише основні й уже доволі гарно вивчені функції мікробіоти кишківника. Постійно з’являються нові й нові дані: наприклад, щодо впливу мікробіоти на рівень холестерину, участі в обміні статевих гормонів та інших численних метаболічних процесах.

Наразі існує переконливе бачення, що порушення мікробного балансу в кишківнику може спровокувати розвиток діабету, ожиріння, алергій, кардіоваскулярних та неврологічних хвороб.

Як дбати про свій мікробіом, аби він дбав про нас?

→ Подбайте про різноманітний раціон, багатий на клітковину

Різноманітна їжа сприяє різноманітності мікробіоти, що, своєю чергою, підвищує її стійкість. Як ми вже згадували, з клітковини бактерії утворюють коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК), що запобігають запальним хворобам кишківника та сприяють нормальному метаболізму. Клітковина міститься в рослинній їжі: овочах, фруктах, зелені, цільнозернових продуктах.

→ Споживайте ферментовані продукти

Кисломолочні продукти та квашені овочі (наприклад, капуста, помідори, огірки) містять молочнокислі бактерії.

→ Уникайте надмірного споживання алкоголю

Алкоголь має протимікробні властивості — тож при його вживанні мікробіота істотно страждає. До того ж з алкоголю бактерії утворюють оцтовий альдегід, який має канцерогенні властивості та сприяє розвитку раку кишківника.

→ Уникайте вживання антибіотиків без призначення лікаря

Неконтрольоване застосування антибіотиків несе загрозу розвитку антибіотикостійкості — явища, коли антибіотики просто стають неефективними. Також це руйнує “мікробний ландшафт” кишківника. Коли “хороші” мікроби гинуть, на їхнє місце можуть приходити “погані”, які часто є стійкими до дії антибіотиків.

→ Контролюйте стрес

“Рідні” мікроби можуть впливати на психічний стан людини. Проте і психічний стан може відображатися на кишковій мікробіоті. Зокрема, тривалий вплив стресу може сприяти розвитку такого явища як “leaky gut”, або ж “протікаючий кишківник”, коли порушується бар’єрна функція слизової оболонки кишківника. Як наслідок — відбуваються зміни в мікробному балансі, а в кишківнику розвиваються запальні процеси.

Автор/ка:

Олена Лівінська

Більше за темою:

Запах як із манікюрного кабінету? Можливо, у вашої дитини «підвищився» ацетон

Автор/ка: Наталія Бушковська

Квасоля в українській кухні минулого й зараз: варіанти страв і користь для здоров’я

Автор/ка: Олена Брайченко; Олена Лівінська

Прості кроки, як покращити робоче місце вже зараз

Автор/ка: Аліса Пивоварчик

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: