Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
опубліковано: 05.08.2024
Аутоімунний тиреоїдит: про загрозу для здоров’я та як це лікувати
Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) або хвороба Хашимото (на честь першовідкривача хвороби Хашимото Хакару) — один із найбільш поширених діагнозів в ендокринології. На тлі цього хронічного захворювання імунна система людини починає атакувати власну щитоподібну залозу, сприймаючи її як чужорідний орган.
Як часто трапляється зі станами, які мають аутоімунну природу, наразі невідомо, який саме фактор або їх комбінація можуть спричинити такий збій у роботі імунної системи. Проте є деякі фактори ризику, які можуть сприяти розвитку такого типу тиреоїдиту.
Зокрема:
→ частіше проявляється в жінок (у співвідношенні до чоловіків — 10:1);
→ вже наявні аутоімунні захворювання, як-от діабет 1-го типу або ревматоїдний артрит;
→ спадковість — людина має родичів із хворобою Хашимото;
→ деякі фактори навколишнього середовища, як-от радіоактивне випромінювання тощо.
Клітини імунної системи людини (Т-лімфоцити) з невідомої наразі причини починають сприймати власну щитоподібну залозу як чужорідний орган. Як наслідок, ці клітини починають атакувати й руйнувати тканину щитоподібної залози. Активне руйнування органу призводить до потрапляння в кров його частин. Саме до них й утворюються антитіла, які тільки підкладають дров у багаття, масштабуючи імунну відповідь на власну щитоподібну залозу.
Ідеться про такі антитіла:
→ найчастіше — до тиреопероксидази (ТПО);
→ рідше — до тиреоглобуліну (ТГ);
→ ще рідше — до рецепторів тиреотропного гормону (ТТГ).
Це призводить до запальних процесів у щитоподібній залозі, робота органу порушується, розвивається гіпотиреоз — стан, коли залоза виробляє недостатньо гормонів, аби покрити потреби організму.
Часто захворювання прогресує дуже повільно, протягом багатьох років. Ви можете не мати жодних симптомів на ранній стадії та не знати про хворобу.
Унаслідок запалення щитоподібна залоза може збільшуватися в розмірі (формується зоб) — це може проявлятися дискомфортом в області шиї, складнощами при ковтанні та мовленні. Пізніше, коли розвивається гіпотиреоз, найчастішими скаргами є відчуття сильної втоми, закрепи, біль у м’язах, випадіння волосся, сухість шкіри, набір ваги, порушення менструального циклу, затримка росту в дітей та інші.
Інколи хвороба може починатися по-іншому, а саме з тиреотоксичної фази (коли через пошкодження органу в кровотік потрапляє надміру гормонів щитоподібної залози). У такому разі можуть турбувати такі симптоми, як підвищення серцебиття, пітніння надміру, відчуття жару, тривожність, тремор та інші.
Якщо ви маєте принаймні один із перерахованих вище симптомів, не відкладайте візит до лікаря. Спочатку можна звернутись до сімейного лікаря, який/яка направлять вас до ендокринолога/ині, за потреби.
Як встановлюють діагноз АІТ?
Окрім зазначених вище симптомів, про наявність АІТ свідчать:
→ підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) з/без зниження концентрації вільного чи загального гормону щитоподібної залози тироксину (Т4);
→ збільшення кількості відповідних антитіл;
→ зміни щитоподібної залози та/або збільшення її обʼєму (зоб) за даними УЗД.
УЗД/сонографія може показати ознаки запалення на ранніх стадіях, коли рівень гормонів щитоподібної залози все ще нормальний.
У різних людей хвороба буде проявлятись по-різному. Відповідно, лікування аутоімунного тиреоїдиту залежатиме від багатьох факторів, зокрема скарг пацієнта/ки, наявності або відсутності зоба, змін у рівнях гормонів, сприйнятливості до певних препаратів тощо.
Найчастішим проявом хвороби Хашимото є гіпотиреоз. Його лікування полягає в систематичному заміщенні гормонів щитоподібної залози. Основним препаратом для гормональної замісної терапії є левотироксин — синтетичний аналог тироксину.
Терапія АІТ також залежить від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та репродуктивних планів людини.
Наприклад, якщо жінка не вагітна, а рівень ТТГ незначно підвищений, що вказує на «мʼякий» гіпотиреоз, можна розглядати лікування, проте це не є обов’язковим. Якщо ж за даних показників жінка вагітна, гормонотерапія є обов’язковою. Також замісну терапію призначають, якщо є виразний (маніфестний) гіпотиреоз — за високого рівня ТТГ та низького вільного Т4 (тироксину).
Більшість людей з АІТ потребують лікування гормонами щитоподібної залози впродовж життя. При цьому немає потреби контролювати кількість відповідних антитіл надалі. Однак слід регулярно перевіряти рівень ТТГ — на етапі підбору терапії та надалі раз на пів року.
Наразі досить відомою є дієта за аутоімунним протоколом, спрямована на зменшення запалення та інших симптомів на тлі аутоімунних хвороб, АІТ зокрема. Проте варто зважати, що зміни в раціоні не є терапією, вони можуть бути лише додатком до призначеного лікування та, що не менш важливо, підходять не усім. Тож не варто розглядати дієту як панацею проти хвороби Хашимото, оскільки це багатофакторний стан, який не обмежується запаленням і зазвичай потребує медикаментозної терапії.
Якщо ви або ваша близька людина має це захворювання, знайте, це лікується і доволі успішно. Жити нормально та будувати плани на майбутнє, маючи в медичній історії хворобу Хашимото — це реально.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: