Жіночий check-up: які обстеження потрібно проходити регулярно

Опубліковано: 31.01.2023

Навіть якщо ви почуваєтесь добре, регулярні огляди необхідні для профілактики проблем зі здоров’ям у майбутньому.

Що та як часто перевіряти залежить від ризику розвитку різних патологій у різному віці. Проте точні рекомендації можна визначити з огляду на фактори ризику кожної окремої людини та її медичну історію. Наприклад, якщо у вашій родині були випадки раку молочних залоз, лікарі радять проходити мамографію раніше та/або частіше, а також провести додаткове генетичне обстеження.

Наводимо перелік найголовніших обстежень, які слід проходити кожній жінці.

Огляд гінеколога/ині та скринінг на патологію шийки матки

Станом на 2020 рік рак шийки матки був на четвертому місці за поширеністю в жінок та спричинив понад 340 тисяч смертей у всьому світі. Розвитку хвороби можна запобігти, якщо проходити регулярні огляди та вчасно лікувати передракові стани.

Існує три основних методи цервікального скринінгу (на патологію шийки матки):
→ цитологічне дослідження мазка з шийки матки (ПАП-тест);
→ тестування на вірус папіломи людини високого онкогенного ризику (ВПЛ);
→ комбінація двох методів (котестинг).

Частота та вид тестування залежать від віку та факторів ризику. Наводимо загальні рекомендації, затверджені на міжнародному рівні.

Для жінок віком 21-29 років:
→ ПАП-тест принаймні один раз на три роки;
→ тестування на ВПЛ не рекомендують робити всім. Попри те, що в цьому віці частота інфікування вірусом папіломи людини висока, переважна більшість ВПЛ-інфекцій проходять самостійно без наслідків.

Для жінок віком 30-65 років:
→ ПАП та ВПЛ-тестування — кожні п’ять років. Іноді рекомендують робити ПАП-тест раз на три роки.

В Україні починати цервікальний скринінг лікарі рекомендують з 18 років. Це обумовлено сукупністю факторів: несприятливою епідеміологічною ситуацією, високими показниками захворюваності на рак шийки матки та поширеністю факторів ризику. 

Важливо! Частота скринінгу та додаткових обстежень залежать від результатів попереднього скринінгу та наявності додаткових факторів ризику.

Фактори ризику:

куріння

ВІЛ-інфекція

інфекції, що передаються статевим шляхом та інші

Скринінг на рак молочних залоз

Це найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок та причина смерті понад півмільйона жінок у всьому світі щороку. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. За умови вчасного виявлення ймовірність одужання становить майже 95%. Тому важливо не нехтувати регулярними обстеженнями:

→ щомісяця потрібно робити самообстеження грудей (оцініть зовнішній вигляд залоз з опущеними та піднятими руками, промацайте на наявність припухлостей і потовщень, зверніть увагу, чи немає виділень із пипок. Детальніше про червоні прапорці при самообстеженні грудей можна прочитати у матеріалі);

→ основним методом є УЗД молочних залоз. Лікарі не рекомендують проходити скринінгову мамографію жінкам віком до 40 років, якщо немає додаткових факторів ризику;

→ жінкам у віці 40-44 років рекомендують робити мамографію щороку з огляду на клінічні обстеження та самообстеження молочних залоз;

→ жінкам 45-54 років — щороку обов’язково;

→ жінкам у віці 55-69 років потрібно проходити мамографію один раз на два роки. З урахуванням результатів попередніх обстежень, клінічних та самостійних обстежень молочних залоз. 

Своєчасно помічати зміни в молочних залозах дуже важливо. Як робити це правильно та на які ознаки звертати особливу увагу можна прочитати в гайді про здоров’я молочної залози від організації “Жіноча”. Матеріал підготував мамолог-онколог Валентин Чернецький. Завантажити гайд можна тут:

Скринінг на наявність інфекційних хвороб

До 25 років усім жінкам, які ведуть активне статеве життя, варто проходити щорічний скринінг на гонорею та хламідіоз (ПЛР-дослідження урогенітального мазка). Жінкам у віці понад 25 років рекомендують перевірятися на інфекції при плануванні вагітності або за наявності факторів ризику (як-от, новий партнер/ка, декілька партнерів, несистематичне використання презервативів тощо).

Залежно від вашого способу життя та медичної історії, лікар/ка може призначити щорічне обстеження на наявність таких інфекцій, як сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С та інших.

Що ще слід перевіряти регулярно?

→ бажано робити загальний аналіз крові щорічно. Це не дасть повної картини, проте може виявити зміни в організмі, які свідчать про початок хвороби;

→ скринінг рівня холестерину та глюкози в крові щорічно;

→ огляд у стоматолога/ині принаймні один раз на рік (бажано один раз на пів року — для ретельної гігієни важливе професійне апаратне чищення. Під час планового візиту лікар-гігієніст, очищаючи кожен зуб, ретельно перевіряє його на наявність карієсу і одразу інформує про необхідність вчасного лікування);

→ огляд в офтальмолога/ині, вимірювання внутрішньоочного тиску. Якщо ви маєте порушення зору, плануйте візит принаймні один раз на два роки (після 40 років — навіть за відсутності скарг) або частіше, якщо це рекомендує ваш/а лікар/ка;

→ огляд у дерматолога/ині та дерматоскопія щорічно. За можливості, зробіть цифрове картування родимок, щоб мати основу для порівняння та відстежування змін надалі;

→ скринінг на рак товстої кишки. Після 45 років жінкам рекомендується робити колоноскопію кожні 10 років;

→ скринінг на остеопороз (порушення мінеральної щільності кісток). Якщо вам понад 65 років, лікарі рекомендують робити денситометрію щорічно.

Пам’ятайте — вчасні обстеження рятують життя. Будьте здорові!

завантажити
інфографіку

завантажити
інфографіку

завантажити
інфографіку

завантажити
інфографіку

Автор/ка:

Оксана Негрич