Бережи себе

Будь-яке поранення — це часткова зміна не тільки тілесної конфігурації, але й почуття у своєму тілі. Почасти, це пов’язано з анатомічними змінами у зв’язку з ампутацією, наприклад, а почасти — це про історії, які закарбовуються у нашій пам’яті. Як відновити близькість у парі після поранення розповідаємо спільно з психологинею ГО «Вільний вибір» Наталією Стадніченко.

Матеріал підготовлено в рамках співпраці з Фундацією ЗМІН.

Переважна частина змін у відчутті власного тіла й доступу до власної чуттєвості відбудуться і без фізичного ураження. Йдеться про наслідки тривалого перебування під дією стресорів, пов’язаних із життям і смертю, переживанням за інших людей, необхідністю йти на ризик бути пораненим або загинути, свідчити поранення й смерть людей, які знаходяться поруч — військових та цивільних втрат. Усі ці події потребують емоційної адаптації та певної перебудови — зазвичай, це включає зміну у рівні напруги та доступі до власних переживань.

У випадках, коли внаслідок поранення відбуваються суттєві зміни в тілі — це також і про прийняття цих змін, проживання втрати й горювання за цією зміною, опанування нових способів руху та дослідження відчуттів у зміненій ділянці тіла. Сюди ж додаються переживання щодо привабливості для партнера або партнерки. А також потреба пари досліджувати змінену сексуальність наново — від зменшення емоційної дистанції та побудови емоційної безпеки й до відкритості в парі та сексуальній взаємодії зокрема.

Важливо також пам’ятати, що хоча партнерки (партнери) не набувають фізичних змін і шрамів, проте вони також переживають багато змін упродовж періоду служби. І ці процеси та зміни також потребують уваги в стосунку партнерів.

Відкритість і відчуття безпеки у парі допоможуть прийняти факт зміни тіла та відкритись для самодослідження — «тепер буде відчуватися інакше й цікаво дослідити, як саме».

Зміна чутливості може бути тимчасовою (свіжі шрами на шкірі відчуваються сильніше, проте тимчасово) або постійною (ділянка тіла, яка змінена внаслідок ураження). Важливо звіритись зі своїми відчуттями з позиції того, що для нас є пріоритетом почуватись у своєму тілі добре, яких би змін воно не зазнавало. І для цього нам важливо його знати й відчувати.Якщо ми добре розуміємо власну змінену чутливість, нам легше буде дослідити, що приносить нам задоволення та в який спосіб. Це також нормально не відчувати сексуального потягу, особливо в період, коли людина переживає багато болісних відчуттів через оперативні втручання й реабілітацію.

Важливо створити безпеку в тілі й забезпечити можливість відчувати розслабленість і комфорт — тоді з часом ми можемо почати відчувати сексуальне бажання. Якщо сексуальний потяг зберігається впродовж всього періоду реабілітації — це також нормально. Такі явища є індивідуальними й те, що ми відчуваємо для нас нормальним, — це закономірне відчуття для конкретно нашого досвіду. Важливо розуміти свої почуття, що та як на нас впливає, а не надавати їм якусь форму.

Це основа, оскільки говорити про інтимні речі ми можемо тільки відчуваючи безпеку — тобто відчуваючи, що партнер/ка «на нашому боці», буде дослухатися й намагатися зрозуміти те, що ми описуємо.

За можливості, говоріть про наслідки ураження з партнеркою (партнером) і про власні переживання щодо цього («не відчуваю сексуального потягу», «втратив/ла привабливість», «мене поглинають спогади про ситуацію, які закарбовані цим ураженням») — проговорюйте те, що буде відчуватися для вас важливим і тою мірою, якою ви відчуваєте, що здатні наразі говорити про ці події або відчуття). А також давайте простір партнерці (партнеру) поділитися своїми відчуттями й переживаннями (побоюваннями ранити почуття або острахом торкатися ділянки ампутації тощо). Якщо між партнерами є добре вибудувана прив’язаність, у таких розмовах багато симпатії та переживань щодо почуттів і зручності тілесних практик одне для одного.

Дослідження власних відчуттів у парі краще починати вже після того, як ми самі розуміємо, як змінилась наша чутливість. І це не обов’язково одразу має бути секс. Для початку це може бути просто дослідження партнерами тіл і чутливості одне одного з прислуханням до того, які дотики відчуваються добре, а які навпаки неприємні або призводять до больових відчуттів чи тригерних переживань. Це дозволить краще розуміти, що буде приємним і комфортним у сексі.

Умовно, цю фазу можна описати, як побудову довіри, відкритості у відчуттях і напрацювання певних рухів. Якщо сексуального потягу немає взагалі, це також буде добре обговорити з партнеркою (партнером) і звіритись з його/її почуттями щодо цього.

Проте є маркери, за наявності яких під час сексуальної взаємодії або просто проявів близькості варто подумати про консультацію з фахівцем:

→ якісь моменти під час близькості стають для людини тригерними;
→ зміни в сексуальному потязі (зниження або підвищення), які не властиві людині;
→ загальна тілесна напруга, яка не дає розслабитись;
→ емоційне оніміння.

Якщо людина відчуває, що їй складно прийняти власні тілесні зміни, зміни в характері переживань чи в стосунку щодо партнера (партнерки) та здатності розслабитись поруч із ним/нею, — тут також варто розглянути можливість звернутися до спеціаліста. І це не обов’язково означатиме тривалу роботу.

Для покращення сексуального життя будуть корисні загальні ресурси, які стосуються сексуальної близькості та переживання інтимності між партнерами.

Серед спеціалізованих програм рекомендуємо ознайомитись із платформою Resex, орієнтованою на воїнів та їхніх близьких. На сайті можна прочитати багато матеріалів на тему відновлення сексуальної взаємодії після поранення від експертів різних профілів — від впливу знеболювальних на лібідо до відновлення інтересу, коли доглядаєш за партнером/кою.

На платформі можна завантажити посібники з інтимності та сексуальності «Любись» для військових та ветеранів/ок.

Також радимо підписатися на блог «Utrusakh» про сексуальну освіту. Авторка блогу — психологиня Анастасія Забела. Помічною у дослідженні своєї сексуальності, відчуттів у тілі та потреб може стати книжка «Кінчай! Твоє право на задоволення» від науковиці Лорі Мінц. Авторка провела ґрунтовне дослідження у сфері соціології, культурології, психології, сексології та лінгвістики, яке й стало науковою основою для книги.

Окремі публікації та додаткова інформація на теми, що стосуються здоров’я ветеранів/ок, наслідків уражень, психоедукації щодо близькості та інтимності в парі можна знайти на таких сторінках:

→ Психічне здоров’я для України (MH4U)
→ ЦеОк
→ ГО «Вільний Вибір»
→ ГО Ресурсний центр «Лісова Поляна» на базі Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України

Більше за темою:

#війна #ментальне

Як стати опорою для близької людини у війську?

#війна #жіноче

Болісні менструації, інфекції та патологічні виділення: як жінкам у війську допомогти собі за екстремальних умов

#військовим #жіноче

Для жінок у війську: як подбати про комфорт і гігієну під час менструацій

#військовим #суглоби

Про секс, зміни у тілі та стосунки: як повернути близькість після поранення

Більше за темою:

Як стати опорою для близької людини у війську?

Болісні менструації, інфекції та патологічні виділення: як жінкам у війську допомогти собі за екстремальних умов

Для жінок у війську: як подбати про комфорт і гігієну під час менструацій

Біль у спині та суглобах: як допомогти собі, перебуваючи на службі?

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: