“Я втратив/ла кінцівку”. Як доглядати за куксою і підготуватися до протезування?

Станом на зараз немає точної статистики, скільки військових та цивільних втратили кінцівки через бойові дії. За попередніми даними, ця цифра перевищує 50 000 людей на зараз. Потреба в послугах протезування та реабілітації зростає з кожним днем. Разом з цим збільшується і кількість питань з цього приводу: “що відбувається після ампутації?”, “як треба доглядати за куксою?”, “скільки часу може піти на протезування та реабілітацію?”, “як влаштований цей процес?” та багато інших. 

Спільно з центром протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки постраждалих від війни Superhumans ми створюємо цикл тематичних матеріалів, де відповідаємо на поширені питання про протезування та реабілітацію. У першому матеріалі з серії розповідаємо, що відбувається з пацієнтом/кою одразу після ампутації кінцівки, що треба робити, щоб швидше відновитися і що чекає пацієнтів/ок далі.

Що відбувається після ампутації?

Одразу після операції починається підготовка пацієнта/ки до протезування. У цей період особливо важливо дотримуватися рекомендацій лікарів/ок щодо догляду за швом. Саме від цього буде залежати, чи правильно сформується кукса, наскільки збережеться рухливість суглобів та чутливість, а також як зміцнювати мускулатуру. Від формування кукси теж залежить багато: якщо процес минув як треба, це надає пацієнту/ці більший вибір серед протезів. Зокрема, біонічних, адже кожен із них має ідеально підходити, а це потребує певних умов.

Догляд за формуванням кукси варто розпочати якомога раніше, бо це значно пришвидшує терміни післяопераційного відновлення та забезпечує раннє й успішне протезування.

Час загоєння кукси залежить від типу ампутації, віку та загального стану пацієнта/ки. Зазвичай цей процес займає від 4 до 8 тижнів.

Протягом цього періоду пацієнт/ка та лікар/ка мають кілька основних завдань: правильно доглядати за куксою, усунути набряк, профілактувати контрактуру (обмежена рухливість суглобів), нормалізувати поверхневу чутливість, покращити еластичність та мобільність рубця, підвищити силу м’язів кукси та загальну витривалість організму. Яким саме буде план відновлення, визначають виключно лікарі/ки.

Що може вплинути на формування кукси?

→ рівень ампутації;

→ техніка виконання ампутації;

→ індивідуальні особливості пацієнта/ки;

→ післяопераційний догляд.

Неправильний догляд та, відповідно, неправильне формування кукси надалі можуть негативно вплинути на протезний етап реабілітації або взагалі унеможливити його.

Які існують методи формування кукси та до чого тут компресійна терапія?

Компресійна терапія — це один з основних методів, який застосовують для формування кукси та зменшення її набряку. Набряк важливо подолати якомога швидше, адже він має ряд негативних впливів: сповільнює загоєння рани, погіршує мобільність, збільшує час до початку протезного етапу реабілітації та погіршує формування кукси.

Компресійна терапія передбачає:

→ жорсткі пов’язки: негайний післяопераційний протез (IPOP — Immediate Post Operative Prosthesis): гіпс, бинт скотчкаст, вакуумні тощо;

→ напівжорсткі пов’язки: компресійні елайнери, поліетиленові пов’язки, пневматичні знімні пов’язки (PPAM — Pneumatic Post Amputation Mobility Aid);

→ м’які пов’язки: еластичний бинт, компресійні панчохи.

Який саме тип компресійної терапії застосувати залежить від індивідуальних особливостей пацієнта/ки, а саме: від пріоритетності захисту кінцівки, ризику інфекцій, необхідності огляду місця розрізу, стану шкіри тощо. Зазвичай до етапу протезування основним методом формування кукси є еластичний бинт.

Чи передбачає компресійна терапія якісь вправи?

Фахівці можуть призначати спеціальні вправи для адаптації кукси до осьового навантаження. До прикладу, натискання куксою на певну поверхню, як-от фітбол. Також рекомендують фізичні вправи в еластичному бинті чи силіконовому лайнері — через м’язове скорочення вони позитивно впливають на форму кукси.

Які ще методи формування кукси існують?

Серед додаткових методик — постукування, масажі, десенситизація (зменшення чутливості) та мобілізація рубця. Жодна з них не заміняє іншу. Навпаки — вони формують комплексний підхід для правильного загоєння.

Постукування поверх накладених пов’язок можна проводити уже в післяопераційний період. Короткі рекомендації щодо виконання такі:

→ Обережно постукайте по залишковій кінцівці кінчиками пальців. Зазвичай це можна робити вздовж лінії шва навіть до зняття швів.

→ Згодом після зняття швів ви можете почати плескати однією або двома руками.

→ Постукування слід робити протягом 1-2 хвилин 3-4 рази на день. Це можна робити частіше, якщо це допомагатиме зменшити фантомний біль.

Після загоєння кукси можна проводити масаж рубця:

→ Використовуючи одну або дві руки, промасажуйте залишкову кінцівку м’якими розминаючими рухами. На початку будьте особливо обережні, масажуючи ділянку швів.

→ Помасажуйте всю залишкову кінцівку.

→ З часом після зняття швів ви можете збільшити тиск, щоб масажувати глибші м’які тканини та м’язи кінцівки.

Це слід робити не менше 5 хвилин 3-4 рази на день. Можна робити частіше, якщо це допомагатиме зменшити фантомний біль.

Ці методики застосовуються передусім, щоб зменшити чутливість кукси до тиску (адже в майбутньому протез буде постійно тиснути на куксу) та  допомогти пацієнту/ці сприйняти свою кінцівку в такому вигляді. 

Десенситизація

Це методика, яка має на меті поступово зменшувати біль і чутливість у куксі та підвищувати її толерантність до дотиків. Її можна застосовувати після загоєння рани та зняття компресійної пов’язки. Частота — 2-3 рази на добу. Процедура передбачає розтирання рубця та зони навколо: спершу це можна робити м’якими котоновими кульками або щіткою, після звикання до цих відчуттів — можна змінювати текстуру на більш жорстку, як-от рушник чи мочалку. Важливо, щоб дотики стали комфортними, а перехід на наступний етап не викликав болю — тобто коли кукса стане толерантною до відчуттів.

Мобілізація рубця

Це профілактика спайок рубця з навколишніми тканинами. Це необхідно, щоб уникнути зайвого джерела болю під час реабілітації та подальшого носіння протеза. Найвдаліший момент для цього — під час зняття компресійної пов’язки і одразу після. Під час процедури необхідно якомога ретельніше зміщувати шкіру кукси кінчиками пальців, виконуючи кругові рухи вздовж кістки протягом хвилини. При формуванні патологічних форм рубців, як-от гіпертрофічного та келоїдного, без допомоги профільних спеціалістів не обійтись.

Чи є якісь специфічні рекомендації щодо того, як тримати ампутовану кінцівку для правильного формування кукси?

Існують деякі рекомендації для випадків ампутації ноги різного рівня. Зокрема:

При куксах гомілки варто розташовувати ногу випрямлено у колінному суглобі та тримати її рівно опущеною під час стояння. Але НЕ варто:

→ підкладати під коліно подушки та будь-які інші м’які предмети;
→ класти куксу на милиці під час стояння.

При куксі стегна варто дотримуватись таких рекомендацій:

→ Розташовуйте куксу в положенні приведення до здорової ноги.
→ Обов’язково лежіть на животі понад 30 хвилин двічі на добу.
→ Лежачи на здоровому боці, на бічну поверхню кукси вкладайте вантаж.
→ Якщо ви лежите на боці, намагайтесь розташовувати ампутовану ногу згори.

Що ще можна робити, доглядаючи за куксою?

Додатково можна використовувати косметичні засоби, як-от зволожувальні креми. Це допоможе пом’якшити рубці та покращити еластичність шкіри. Важливо, щоб у складі не було агресивних компонентів, які можуть подразнювати шкіру, наприклад кислоти чи ретиноїдів. 

Що таке фантомний біль і що з ним робити?

Нерідко стаються випадки, коли пацієнта/ку після ампутації турбують біль у куксі, фантомний біль та фантомні відчуття.

Фантомний біль — це біль в ампутованій кінцівці, який може мати пекучу, стискаючу або стріляючу природу. У 8 з 10 випадків фантомний біль зберігається до двох років після ампутації. Хоч поступово і зменшується.

Фантомні відчуття — це відчуття присутності кінцівки та/або певних фізичних характеристик, як-от відчуття холоду або, навпаки, тепла чи затікання кінцівки, якої вже немає. 

Щоб послабити фантомний біль та відчуття, може застосовуватись немедикаментозне й медикаментозне лікування. До перших методик входить фізична терапія, дія фізичних факторів (тепло/холод), десенсибілізація, дзеркальна терапія, когнітивно-поведінкова терапія, електростимуляція нервів через шкіру, акупунктура, масаж, лімфодренаж та інші.

Медикаментозна терапія включає приймання протисудомних препаратів, антидепресантів,  сильних знеболювальних (антагоністів NMDA), ботулінотерапію та капсаїцин у вигляді пластира. Ці препарати можуть бути призначені виключно лікарем/кою. У поодиноких та складних випадках необхідна блокада нервів.

Важливою частиною для контролю фантомного болю є фізична активність, нормалізація режиму дня, гігієна сну, здорове харчування.