Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
опубліковано: 21.08.2024
Новий субваріант коронавірусу FLiRT та нові правила щеплення. Що важливо про це знати?
Уже забули про коронавірус? А він про нас пам’ятає і навіть розвивається, аби бути більш «ефективним». От, наприклад, нещодавно на сцену вийшов новий субваріант із «романтичною» назвою FLiRT. І якщо з нами так «пофліртують», це буде гаряча пригода! Бо ж підвищена температура нам забезпечена. Що важливо знати про новий субваріант та оновлені рекомендації щодо щеплення?
Усі хочуть жити, і віруси також. Тому вони мутують (адаптуються) так, аби «вислизати» від наших антитіл, які могли виробитись після щеплення або після хвороби.
Терміном FLiRT вірусологи описують цілу родину різних варіантів, як-от KP.2, JN.1.7 тощо. Проте це все «нащадки» варіанта JN.1, який був панівним, наприклад, у США протягом останніх кількох місяців. Ви могли чути про нього під назвою «Дженні». Своєю чергою «Дженні» — це субваріант штаму коронавірусу «Омікрон». Розібратись у родині коронавірусів ще складніше, ніж у вашій власній, еге ж?
У січні 2024 року головний санітарний лікар Ігор Кузін повідомляв, що цей варіант («Дженні») також був в Україні. Тоді зареєстрували девʼять випадків нового субваріанту штаму коронавірусу. Водночас тільки двоє з людей, які захворіли, отримали дві дози щеплення від COVID-19.
Достеменно це знати неможливо. Міністерство охорони здоров’я повідомляє:
Новий штам коронавірусу, відомий як FLiRT, походить від варіанта Omicron. Через специфічні мутації в білку-шипу вірус краще зв’язується з клітинами та уникає імунної відповіді. Тобто FLiRT швидше вражає ослаблений імунітет, а захворіти можуть навіть раніше вакциновані, однак набутий імунітет після вакцинації знижує ризики ускладнень під час хвороби.
Фахівці з Університету Джона Хопкінса стверджують, що люди, які перехворіли саме на варіант JN.1 повинні мати доволі сильний захист від усіх варіантів FLiRT.
Пульмонологиня та фтизіатриня Оксана Молода зазначає, що субваріант FLiRT легше поширюється та швидше вражає людей, які мають ослаблену імунну відповідь через різні причини. Наприклад, це може статись через наявність хронічної хвороби, приймання імуносупресивних препаратів, імунодефіцитні стани тощо. Тож вакцинуватися якнайшвидше важливо людям із групи ризику.
Чи є різниця в перебігу інфекції, якщо це новий субваріант?
Загалом ні. Щодо симптомів Ігор Кузін зазначає таке:
«У кожного субваріанта є певні особливості, але загальні симптоми на початку захворюваності такі ж, як і за інших варіантів COVID-19: нежить, підвищена температура, кашель, головний біль, втома, болі в м’язах або тілі».
Водночас вчені продовжують спостерігати, як прояви коронавірусної інфекції із часом пом’якшуються, попри виникнення нових варіантів. Збудник постійно адаптується, стає більш заразним, проте менш агресивним. Так працює еволюція!
Нещодавно в МОЗ оновили правила щеплення, і вони також стають «м’якшими». Такі рекомендації Національної технічної групи з вакцинації.
«Тепер для більшості людей достатньо зробити одне щеплення проти COVID-19. Для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19, передбачено введення більшої кількості доз — тобто ревакцинація через 6–12 місяців. Також для лікарів та пацієнтів змінюється визначення етапів вакцинації. Одне щеплення (*або два щеплення для окремих груп) — це первинна вакцинація. Всі наступні щеплення — ревакцинація проти COVID-19», — йдеться на сайті Кабінету міністрів України.
Кому варто робити ревакцинацію кожні 6–12 місяців?
До групи ризику входять:
→ дорослі й діти, які мають ослаблений імунітет унаслідок хвороби, медичних втручань або хронічних станів;
→ вагітні;
→ старші люди віком понад 60 років;
→ дорослі й діти, які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної інфекції;
→ люди в групі ризику відповідно до фаху, як-от медичні працівники, вчителі, військові та інші.
Потребу в ревакцинації визначає лікар. Якщо ви щеплені, але хочете ревакцинуватись, то за наявності вакцин ви можете це зробити безоплатно. Проте в пріоритеті будуть люди з групи ризику: якщо вакцин буде не вистачати, то передусім їх розподілять серед найвразливіших до інфекції верств населення.
Чи потребуєте ви специфічного лікування, визначає лікар, залежно від вашого стану, віку, наявності хронічних хвороб та перебігу коронавірусної інфекції. Наразі є низка противірусних препаратів, які можуть призначити деяким групам пацієнтів. Оксана Молода наголошує, що самостійно призначати собі такі ліки не варто, адже вони мають низку побічних ефектів, як-от нудоту, блювання, свербіж, болі в животі чи навіть важкі алергічні реакції, які варто враховувати.
За наявності симптомів слід дотримуватися стандартного алгоритму самодопомоги: рясне пиття, відпочинок, провітрювання приміщення, контроль температури, безрецептурні знеболювальні (за потреби). Протягом деякого часу після зникнення симптомів також варто носити маску, аби убезпечити інших. Якщо ви маєте ознаки нездужання, а загальні методи не приносять полегшення, напишіть своєму сімейному лікарю або лікарці. Не втрачайте час.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: