Бережи себе

Перехворіти на вітрянку в дитинстві — це особливий досвід, який важко забути. Принаймні на якийсь час нас може заспокоювати думка, що «ці страждання матимуть хоч якийсь зиск», адже вважається, що після цього захворювання формується довічний імунітет. І перехворівши на вітряну віспу, людину точно не буде турбувати ніякий висип на тілі. Проте, на жаль, не все так просто. Про хворобливі наслідки, які залишає по собі вітрянка, розповідаємо спільно з інфекціоністом Романом Пономаренком. Далі — пряма мова лікаря.

Вірус герпесу 3-го типу, який і є збудником вітряної віспи (Varicella zoster мовою медицини) може неприємно дати про себе знати протягом життя надалі. Усі, хто перехворіли на вітрянку, мають ризик розвитку ускладнень. Точніше, ризик мати хворобу, яка називається оперізувальний герпес, або «оперізувальний лишай» у народі. Після первинного епізоду вітряної віспи вірус назавжди залишається з нами та чекає свого часу у нервових гангліях. Проте не поспішайте панікувати: клінічні прояви оперізувального герпесу з’являються лише тоді, коли людина має серйозні проблеми з імунітетом (і йдеться не про часті ГРВІ).

Підтримайте «Бережи себе» на Patreon

Спочатку хвороба може проявлятися головним болем, підвищенням чутливості до світла, загальним нездужанням. З часом зʼявляється типовий висип (у вигляді пухирців із прозорим вмістом), який супроводжується болем і починає поширюватися у межах певної ділянки. Показовим для оперізувального герпесу є поява висипань саме по ходу нервових волокон. Хоча вкрай рідко, за наявності вираженої імуносупресії, висип може поширитися й за межі первинного запалення.

Саме елементи висипу і несуть небезпеку для людей навколо, зокрема тих, хто не хворів на вітрянку. Адже при безпосередньому контакті із вмістом пухирців на шкірі може відбутися зараження вітряною віспою. Поширенню можна запобігти, прикриваючи висип чистою тканиною. Діагноз фахівець встановлює на підставі типового перебігу та характерного висипу. Враховуючи, що хвороба найчастіше проявляється на фоні пригнічення імунної системи, то всім пацієнтам рекомендують пройти обстеження на наявність ВІЛ. Випадки, коли під час епізоду оперізувального герпесу виявляють антитіла до ВІЛ-інфекції, — зустрічаються неодноразово.

Поширеним явищем є постгерпетична невралгія — больовий синдром, схожий на такий, що виникає внаслідок запалення нервів. Його на собі відчувають понад 10% людей із оперізувальним герпесом. Зазвичай біль минає протягом 90 днів, проте інколи може давати про себе знати через місяці або й роки після. У такому разі варто проконсультуватись не тільки з інфекціоністом, але й з неврологом. Вірус Varicella zoster живе у нервових клітинах, тож і больовий синдром буде локалізований по ходу нервових закінчень (найчастіше це міжреберні ділянки, обличчя або поперек). І залежно від того, який нерв уражений, може бути порушення нервових функцій, а інколи — доволі серйозні ускладнення, як-от параліч лицевого нерва, ураження центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт), запалення вух та очей тощо.

У більшості випадків хвороба проявляється один раз за життя, проте зустрічаються і випадки рецидиву при тяжких імуносупресивних станах. Для лікування оперізувального герпесу застосовують препарати, помічні й при вітрянці, проте в більшому дозуванні (ацикловір, валацикловір). Інші противірусні препарати, зокрема й мазі на основі ацикловіру, не показали ефективності, тому не рекомендовані для застосування.

Проте що, якщо вчасно профілактувати хворобу? Впевнені, кожен і кожна, хто мав справу з оперізувальним герпесом, ладні були б багато зробити, аби тільки не знати на собі, що це таке. Насправді ж існує кілька варіантів захисту.

Перший — це вакцинація від вітряної віспи пацієнтів, які ніколи не хворіли на вітрянку. Якщо ви не впевнені, хворіли чи ні, достатньо зробити аналіз крові на антитіла до Varicella zoster. Якщо антитіл немає, варто вакцинуватись, щоб отримати захист і від вітряної віспи, і від проявів оперізувального герпесу надалі. Як і всі вакцини, це щеплення передусім захищає від тяжкого перебігу вітрянки з ускладненнями. Водночас дослідження показують, що вакцинація запобігає симптоматичному перебігу та зараженню вірусом Varicella zoster на 98% у випадку дітей та на 75% при щепленні дорослих. Про те, які є способи захиститись від вітрянки ми пояснювали в цьому матеріалі.

Варіант другий — щеплення безпосередньо від оперізувального герпесу. У світі існує дві таких вакцини: жива вакцина «Зоставакс» (призначається одноразово) та рекомбінантна «Шингрикс» (її вводять у двох дозах із перервою в принаймні два місяці). Щеплення від оперізувального герпесу рекомендовано пацієнтам із груп ризику (людям віком 50 років і старше, а також людям від 19 років, які мають хвороби, що пригнічують роботу їх імунної системи) або за наявності епізодів оперізувального герпесу, що повторюються. На жаль, в Україні ці вакцини поки що не зареєстровані. За наявності показів до щеплення пацієнту/ці потрібно їхати за кордон, що ускладнює отримання якісного захисту.

Тож найліпший варіант — це берегти себе та близьких від вітрянки, якщо ви ще не хворіли. І найбільш ефективний спосіб це зробити — своєчасно вакцинуватись. Попри те, що ці вакцини не завжди є в наявності в Україні, їх можна замовити й запланувати щеплення на консультації з сімейним лікарем або лікаркою.