Бережи себе

Важко знайти людину, яка б не чула про синдром Дауна. І, швидше за все, ви хоча б раз у житті зустрічали людину, яка має цей синдром. Проте міфів та стереотипів навколо цього стану все ще багато. З’ясуємо, що з того, що ви знаєте правда, а що — міф?

Що таке синдром Дауна?

Більшість людей має 23 пари хромосом (всього 46) — половину від батька, половину — від матері. Проте у випадку синдрому Дауна людина має додаткову копію 21-ї хромосоми. Тобто загалом — 47 хромосом. В організмі все взаємопов’язано, і поява додаткового генетичного матеріалу впливає на всі біологічні процеси. Так, у людини з’являються певні особливості, характерні для синдрому Дауна.

Наприклад:
→ слабкий м’язовий тонус;
→ коротка шия;
→ такі люди часто дуже гнучкі;
→ специфічний мигдалеподібний розріз очей;
→ уповільнення процесів росту тощо.

Також люди із синдромом Дауна мають вищий ризик розвитку деяких захворювань. Серед них:
→ вроджена вада серця;
→ проблеми з диханням і слухом;
→ проблеми зі щитоподібною залозою;
→ дитяча лейкемія та інші.

Важливо розуміти, що «вищі ризики» зовсім не означають, що людина із синдромом Дауна обов’язково матиме ці хвороби. До того ж більшість із цих станів успішно лікуються.

Які міфи про цей синдром популярні в нашому (та й не лише нашому) інфопросторі?

Синдром Дауна та когнітивні здібності

Напевно, найпопулярніший та найнебезпечніший стереотип щодо синдрому Дауна стосується когнітивних здібностей. У людей із синдромом дійсно спостерігається затримка когнітивного розвитку та проблеми з пам’яттю. Проте ця затримка, як правило, є незначною або помірною. Люди із синдромом Дауна можуть вчитися, працювати, мати друзів та хобі. Серйозні когнітивні порушення рідко асоціюються із синдромом Дауна.

Міф про вічну життєрадісність

Є розповсюджений стереотип, що люди із синдромом Дауна майже ніколи не сумують та не гніваються. Можливо, ви бачили як часто в медіа та соціальних мережах таких дітей називають «сонячними». Частка правди в цьому є — такі люди дійсно не є агресивними. Проте, як і всі інші люди, вони переживають весь спектр емоцій — гнів, сум, відчай, образу, радість тощо. Тому не варто вважати, що ви не можете образити чи розсердити людину із синдромом Дауна.

Чи правда, що діти із синдромом Дауна народжуються лише в жінок старшого віку?

Жінки віком понад 35 років дійсно мають вищі ризики народити дитину із цим синдромом. Проте більшість таких дітей народжують жінки до 35 років. Просто тому, що це той вік, коли жінки є найбільш фертильними.

Чи потребують діти із синдромом Дауна окремих навчальних програм або шкіл/класів?

Ні, це не так. Діти із синдромом Дауна чудово вчаться та взаємодіють з іншими дітьми в загальноосвітніх школах. Звичайно, у деяких випадках може знадобитись підтримка тьютора/ки (наставника/ці). Є випадки, коли люди із синдромом Дауна завершують коледжі та університети.

Чи дійсно люди із синдромом Дауна рано помирають?

З розвитком медицини середня тривалість життя людини із синдромом Дауна тепер становить 60 років. Проте ще 40 років тому вона становила 25 років.

Те, як буде розвиватися дитина із синдромом Дауна, залежить від усвідомленості та рівня підтримки батьків і суспільства. Будьте свідомими та уважними до людей, які мають такий стан. Прийняття в суспільстві та підтримка — це запорука того, що люди із синдромом зможуть жити повноцінне життя.