Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 23.07.2024

«Малиновий язик», лихоманка та висипання: час дізнатись більше про скарлатину

Час від часу у медіа з’являються новини на кшталт: «Україною шириться епідемія скарлатини». Звісно, що в більшості батьків такий розклад подій викликає занепокоєння, адже мати різні ускладнення та бути ізольованими протягом 21 дня ніхто не хоче. Чи дійсно можливо, що Україну може охопити нова епідемія та як поводитись, якщо вже захворіли? З’ясовуємо спільно з інфекціоністом Романом Пономаренком.

Збудником скарлатини є бета-гемолітичний стрептокок групи А, який, окрім скарлатини, здатен викликати такі хвороби, як гострий бактеріальний тонзиліт, бешиха, гостра ревматична гарячка, васкуліти, ентерити, а також вторинні ускладнення. 

Характерний вік для інфікування — 1-9 років. Дорослі мають менші ризики захворіти. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом (зокрема через кашель і чхання), тож найчастіше зараження відбувається через контакт із людиною, яка є переносником збудника. Якщо хворий/а не проходять антибіотикотерапію, вони є джерелом інфекції протягом 2-3 тижнів. 

Як відрізнити скарлатину від інших хвороб?

Ключова відмінність скарлатини від тонзиліту, наприклад, — до перебігу захворювання додається ВИСИПАННЯ. Це основний симптом, на підставі якого можна запідозрити цю інфекцію. Зазвичай шкірні прояви (маленькі, підняті над шкірою елементи) з’являються на голові або шиї та поширюються з часом на інші частини тіла, зокрема на руки та ноги. Якщо провести рукою вздовж ділянки висипань, шкіра може здаватися грубою, як наждачний папір. Колір висипань може різнитись, проте зазвичай це рожеві або червоні елементи, які мають близький відтінок до шкіри. 

І якби ж висипання (які минають за деякий час) були єдиним проявом та скаргами пацієнта/ки — ніяких не було б проблем. До загальної картини додається: біль у горлі, поява характерного білого нальоту на язиці, який поступово сходить з утворенням типового для скарлатини «малинового язика», збільшення лімфатичних вузлів та лихоманка. 

Швиденько біжимо до лікаря. На підставі огляду та швидкого тесту на стрептокок фахівець може поставити діагноз — скарлатина. Умовно «золотим стандартом» діагностики вважається бактеріологічне дослідження слизу з ротової порожнини, проте за доступністю воно поступається швидкому тесту на стрептокок. А основна причина — це займає певний час (принаймні 2-3 доби). Варто враховувати, що в деяких лікарнях, зокрема державних, швидкі тест-системи можуть бути в обмеженій кількості. За потреби, їх можна самостійно придбати в аптеці.

Доволі легко можна сплутати стрептококову інфекцію з алергією або вірусною екзантемою (висипання під час вірусних інфекцій). Тому без проведення спеціального тестування не обійтись. Якщо через певні причини ви не маєте доступу до лікарні, тест можна провести й у домашніх умовах. Проте в такому разі слід пам’ятати про його обмеженість, зокрема про можливість хибнонегативного результату. Тому завжди ліпше довіритися професіоналам.

Діагностована скарлатина потребує негайного призначення антибактеріальної терапії. Тривалість курсу лікування — 10 днів, це саме та ситуація, де обмежити приймання до 5-7 днів — неможливо. Річ у тім, що скарлатина може викликати як ранні, так і пізні ускладнення: паратонзилярний абсцес, інфекції вух та шкіри, ревматична лихоманка, артрит та постстрептококовий гломерулонефрит. Тому так важливо чітко дотримуватись рекомендацій лікаря/ки, аби вилікувати інфекцію до кінця й убезпечити себе від можливих наслідків для здоров’я.

Що стосується висипань на шкірі, вони не потребують додаткового лікування й минають самостійно через 5-7 днів після появи. Полегшити прояви допоможуть антигістамінні препарати та заспокійливий лосьйон каламін. Чи можливо хворіти на скарлатину кілька разів? Так, можливо, адже імунітет проти хвороби не є 100% стійким, проте такі випадки стаються напрочуд рідко.

Переходимо до найбільш цікавого: звідки з’явилась цифра — 21 день карантину при скарлатині та чи завжди це є доцільним?

Будь-яка людина з підтвердженою скарлатиною має бути обмежена в контактах на період заразності. Якщо людина через певні причини не може приймати антибіотики, період карантину дійсно має тривати 21 день. Проте після початку приймання антибактеріальних препаратів уже через 24 години дитина або дорослий може контактувати з іншими людьми без остраху зараження. Важливий нюанс: це стосується виключно умов, коли в людини відсутня висока температура, а загальний стан — НОРМАЛЬНИЙ.  

У деяких неофіційних джерелах можна знайти хибну інформацію про обов’язкову ізоляцію всіх хворих на скарлатину на 21 день. Ці узагальнення є некоректними й не повинні застосовуватись до ситуації, коли людина проходить курс антибіотиків. 

То епідемії бути чи ні?

Епідемією називають різке підвищення рівня захворюваності в певній географічній області понад очікувану норму. Якщо враховувати всі ці моменти, то зрозуміємо: епідемії скарлатини в Україні немає. У певний період часу захворюваність росте (зокрема восени та взимку), і це нормальний процес для інфекційної хвороби. 

Як захиститись?

На жаль, вакцинації від стрептококової інфекції немає. Тому тільки особистий захист у вигляді дотримання гігієни, регулярного миття рук із милом, уникання близького контакту з потенційними переносниками інфекції допоможуть не захворіти. Не забуваємо також про загартовування, заняття спортом, регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщення, а також збалансоване харчування — все це разом є ключовими факторами захисту від більшості інфекційних збудників.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

https://berezhy-sebe.com/feed/rdf/https://berezhy-sebe.com/feed/rss/https://berezhy-sebe.com/feed/