Бережи себе

За попередніми прогнозами МОЗ, близько 15 000 000 українців та українок надалі потребуватимуть психологічної підтримки. Відчуваєте, що потребуєте допомоги, але не знаєте, з чого почати? Спільно психологинею Богданою Валігурою розповідаємо, у чому різниця між психологом, психотерапевтом та психіатром і як обрати метод психотерапії, який підійде саме вам.

Психолог, психотерапевт, психіатр — як зрозуміти, хто мені потрібен?

Основна проблема у тлумаченні різниці між цими фахівцями — відсутність синхронізації в освіті, законодавстві та реальному житті. Законодавча база, що має це все регулювати в Україні, тільки розробляється. Тому всі подальші коментарі відповідають на це питання не стільки зі сторони законодавства, скільки з реального життя та міжнародного досвіду.

Психолог — це спеціаліст/ка з вищою психологічною або медичною освітою (за спеціальністю “медична психологія”), який/яка займається психологічним консультуванням та психологічною корекцією психічно здорових людей. До психолога/ині варто звертатись з такими запитами, як:

→ проблеми у прийнятті рішень;
→ особистий розвиток;
→ формування певних навичок, як-от асертивності (відстоювання точки зору та нормальної реакції на критику), керування стресом тощо.

Психолог не виписує ліки та не ставить діагнози!

Коли звертатись? Якщо відчуваєте емоційний дискомфорт через життєві обставини, хочете розвинути певні навички чи вам необхідна підтримка та умовна порада.

Психотерапевт — це фахівець/чиня з психологічною або медичною освітою та курсом навчання й акредитації у певному методі психотерапії.

Проводить психологічні консультації, психокорекцію та психотерапію. Зокрема, може лікувати психологічні та психічні розлади за допомогою структурованої цілеспрямованою бесіди, що містить певні інтервенції та техніки.

Не виписує ліки та не ставить діагнози (тільки якщо не є також і психіатром/инею).

Коли звертатись? Якщо ви не відчуваєте, що живете повноцінним життям. Не можете самостійно дати раду з життєвими, емоційними або психічними проблемами. Також до психотерапевта вас можуть скерувати інші фахівці/чині.

Психіатр — це лікар/ка зі спеціальністю “психіатрія”. Тільки психіатр/иня може ставити діагнози та призначати ліки.

Коли звертатись? Якщо ви підозрюєте в себе певні психічні розлади, а саме:
→ тривожні розлади;
→ розлади настрою;
→ депресію та інші.

До психіатра/ині однозначно мають скерувати інші спеціалісти/ки.

Як обрати метод психотерапії, який підійде саме мені?

У сучасному світі не будуть лікувати бактеріальне запалення легень гірчичниками просто тому, що “здається, допомагає”.

Щоб певні інтервенції (маніпуляції, алгоритми) потрапили до міжнародних протоколів лікування хвороб, необхідні дослідження ефективності. У психології, як і в інших напрямках медицини, існують дослідження ефективності різних методів лікування.

Наразі найбільш ефективною себе показує когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Асоціації психіатрів та психотерапевтів, міністерства охорони здоров’я різних країн та ВООЗ включають інструменти КПТ до сучасних протоколів лікування найпоширеніших психічних розладів.

Варто розуміти, що КПТ — це не монолітний напрям, а скоріше скупчення методів, заточених під розв’язання певних проблем. Класична терапія направлена на роботу з депресією, тривожними розладами, розладами імпульс-контролю, біполярним афективним розладом (БАР) та іншими.

Серед напрямків КПТ є такі:

→ SFT (self-compassion focused therapy) — терапія самоспівчуття. Упродовж терапії пацієнт/ка навчаються бути собі другом і по-справжньому турбуватись про себе. Дуже ефективний підхід при роботі з розладами харчової поведінки (РХП) і не тільки.

→ ACT — терапія прийняття та відповідальності. Сфокусована на визначенні цінностей, дуже ефективна в роботі з хронічним болем та паліативними пацієнтами/ками.

→ ДБТ — діалектично-поведінкова терапія. Дуже структурована терапія — передусім застосовується для формування певних навичок у пацієнта/ки. Часто її використовують у роботі з межовим розладом особистості, РХП, різними залежностями.

→ Схема-терапія. Цей тип терапії базується на теорії привʼязаності. Добре працює з розладами особистості.

Існує ще багато напрямків, але сенс, певно, ви зрозуміли. Когнітивно-поведінкова терапія наразі має напрямки, які охоплюють майже всі психологічні та психіатричні розлади. Усі ці напрямки постійно розвиваються в ході досліджень та вдосконалень ефективності.

Проте варто зазначити, що інші методи також можуть бути ефективними саме для вас. Зокрема у питаннях, які не повʼязані саме з психіатричними розладами. Ефективність методу при роботі з романтичною кризою чи питаннями самооцінки важко виміряти та зрозуміти рівень його доказовості.

А от при діагностованому розладі варто дотримуватися міжнародних протоколів лікування.

На що варто звернути увагу при виборі методу психотерапії та спеціаліста/ки?

Радимо відштовхуватися від двох моментів — розуміння власного запиту та особистості психотерапевта/ки. Чи комфортно вам з цією людиною досліджувати власний внутрішній світ?

Рекомендовані методи лікування тих чи інших розладів ви можете знайти на платформах Національного інституту здоров’я та ефективності допомоги (NICE, Велика Британія) та Американської психологічної асоціації (APA).

Також при виборі психотерапевта варто звернути увагу на наступні факти:

→ наявність диплома про вищу психологічну або медичну освіту;

→ наявність документів про психотерапевтичне навчання та акредитацію;

→ наявність власної психотерапії, інтервізій та супервізій;

→ членство в міжнародних асоціаціях.

Ви маєте повне право запитувати документи, що підтверджують ці факти. У разі, якщо фахівець/чиня відмовляється або так чи інакше не може їх надати — рекомендуємо пошукати іншого спеціаліста/ку.

Перша розмова. Головне — відчуття комфорту від взаємодії з психотерапевтом/кою. Спеціаліст/ка може відповідати всім описаним вище критеріям, проте якщо вам разом некомфортно — це все не має значення.

На перших сесіях потрібно чітко обговорити цілі та реалістичні очікування від терапії. Терапія не змусить вашого партнера/ку бути уважнішим/ою та чуйнішим/ою (хіба що це буде парна терапія). Проте може навчити вас чітко доносити власні потреби та відстоювати кордони. Або допоможе зрозуміти, які ви маєте цінності та потреби у стосунках взагалі.

Наявність реалістичних цілей допоможе і вам, і терапевту/ці вимірювати ефективність терапії. Також окремо можна проговорити, якими методами ви спільно будете вимірювати прогрес у терапії — це можуть бути певні шкали та опитувальники. Наприклад, шкала депресії Бека, субʼєктивне оцінювання формування певної навички за шкалою від 0 до 10 тощо.

Важливо — на кожному етапі психотерапії ви маєте розуміти, що зараз відбувається та чому це необхідно, з огляду на поставлені цілі терапії.

І головне, памʼятайте: інколи, щоб знайти свого психотерапевта/ку потрібен час та спроби. Ми ж не перестаємо ходити в різні ресторани, коли один із візитів був невдалим? З психотерапевтами так само. Шукайте — і ви зрозумієте, коли знайдете саме свого фахівця або фахівчиню.