Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 26.06.2025

Оцими губами: міфи і правда про оральний секс

Ми вже не раз писали про безпеку сексу, фізичний та психологічний комфорт, однак найчастіше це стосувалося виключно вагінального контакту з проникненням. Час обговорити й іншу, часто ще більш табуйовану, тим часом люблену багатьма практику пестощів. Спільно з сімейною лікаркою Дариною Дмитрієвською з’ясовуємо найважливіше про оральний секс, аби ця практика була безпечною та в задоволення. Далі — пряма мова.

В уявленні багатьох людей оральний секс є «безпечним« і «забороненим та гріховним» водночас. І обидві крайнощі далекі від реальності. І хоч авторка цього тексту — лікарка, спробуємо поговорити відкрито та без евфемізмів не лише про ризики інфекцій, але й про покращення інтимного життя передусім для вас. Вміння називати частини тіла і процеси їхніми іменами без того, аби засоромитися, — це одна з підвалин безпечного, наповненого та чуттєвого життя.

Почнемо все ж зі здоров’я, адже це найголовніший фактор. Факт: незахищений оральний секс не є абсолютно безпечним і може бути шляхом передачі багатьох інфекцій, зокрема сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, вірусу папіломи людини, гепатитів А, Е, В та навіть ВІЛ. І якщо для перенесення вірусу імунодефіциту необхідні особливі умови, які при оральних пестощах малоймовірні (проте можливі!), то всі інші інфекції чудово почуваються у створених двома теплими вологими слизовими оболонками умовах. 

Окрім, власне, активної інфекції в одного/однієї з людей, що мають секс, є фактори, які підвищують ризик передачі (це стосується обох):
→ запальний процес на слизовій, подразнення;
→ ранки, подряпини, порізи на статевих органах або в роті;
→ місцеві прояви інфекції (наприклад, шанкр при сифілісі);
→ інтенсивність орального сексу і, як наслідок, потенційне травмування слизової партнера/партнерки та активний обмін рідинами.

Пам’ятайте, що всі перелічені хвороби можуть протікати безсимптомно або принаймні без зовнішніх проявів, тому ви не зможете визначити «на око», чи людина поряд інфікована. Особливо часто латентний перебіг гонореї, хламідіозу, сифілісу буває у чоловіків, а ВІЛ, гепатити, ВПЛ взагалі майже ніколи не мають жодних зовнішніх проявів, допоки хвороба не розвинеться до серйозної стадії. Тому дуже важливо регулярно проходити перевірку на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Я раджу робити це в межах профілактичних оглядів навіть тим, хто має моногамні стосунки: на жаль, не усі люди чесні та незрадливі. Ваше особисте завдання — захистити своє здоров’я та бути обізнаними щодо власного стану. 

Якщо ж ви маєте активне статеве життя з різними людьми, то дуже гарним тоном є ділитися інформацією про перевірку на ІПСШ. Не бійтеся спитати про це: сама реакція потенційних партнерів та партнерок скаже вам багато про те, чи варто взагалі мати із ними будь-які стосунки. Чудово, якщо людина сама, без прохань, повідомляє про свій статус або робить чергову перевірку. Це свідчить передусім про повагу до вас і намір створити атмосферу довіри та безпеки. А це безумовно важливо для яскравого, приємного сексу без негативних наслідків. 

Варто згадати й про те, що майже не обговорюється публічно про ІПСШ: люди, що живуть з ВІЛ, але приймають терапію і мають невизначне вірусне навантаження, є безпечними партнерами й партнерками та не передають інфекцію. Звісно, це не виключає необхідності захисту від інших хвороб чи небажаної вагітності, водночас сама по собі наявність ВІЛ у людини за умови належного лікування не робить її небезпечною при будь-яких контактах, у тому числі сексуальних. А ще люди, що живуть з ВІЛ, слідкують за своїм здоров’ям та перевіряються. І, як правило, готові чесно поділитися з вами всією необхідною інформацією.

Варто пам’ятати, що окрім інфекцій, що передаються статевим шляхом, на геніталіях або в роті може відбуватися купа інших запальних процесів, викликаних бактеріями чи грибками. Умовно патогенні збудники, які в нормі живуть на слизових, за певних умов можуть викликати подразнення, біль, почервоніння, свербіж, ранки та виділення. Так звана «молочниця» (кандидоз) або стоматит, які викликані грибами роду Candida, розвиваються на тлі зниження імунітету як на статевих органах, так і у ротовій порожнині, і є характерними для людей усіх статей та гендерів. Те саме стосується стафілококів або інших бактерій, що можуть спричиняти проблеми. Зазвичай на фоні таких станів у людини є неприємні симптоми, які не сприяють бажанню сексу, однак вони можуть бути різної інтенсивності, а бажання пестощів іноді надто сильне, тому зазначу, що не варто кохатися за подібних умов. Бактерії та грибки будуть вам вдячні за сприяння переселенню на нове місце, а рот взагалі є найбруднішим місцем в організмі. 

Герпес на губах також може передаватися при оральному сексі, тому варто уникати його під час загострення герпесу. До того ж пухирці при подразненні болять, тож ліпше зачекати кілька днів та обмежитися ніжністю та обіймами. Щодо ГРВІ, грипу чи ковіду, то ключовим фактором тут є ризик не для геніталій, а загалом ймовірність інфікування партнера чи партнерки при тісному контакті. У перші дні вірусних респіраторних захворювань треба обмежити контакти загалом, з коханими зокрема, аби убезпечити їх від поганого самопочуття. Навіть якщо ви більш-менш добре почуваєтеся, не забувайте про небезпеку для оточення. Втім варто зазначити, що при найперших проявах застуди секс, зокрема оральний, може покращити ваш стан унаслідок викиду гормонів задоволення та інших речовин, які посилюють імунну відповідь та покращують загальне самопочуття. Однак подібний ефект буде також від занять спортом і навіть від мастурбації.

Деякі пацієнти питають мене, чи потрібно полоскати рот антибактеріальними засобами перед пестощами. Відповідаю: у цьому немає потреби, натомість надлишкова обробка слизової рота такими розчинами потенційно може подразнювати та порушувати баланс мікроорганізмів. Однак напрочуд важливо дотримуватися стандартної гігієни, яку рекомендують стоматологи: регулярно й ретельно чистити зуби та міжзубні проміжки, ополіскувати та вчасно лікувати карієс. Ці дії безумовно потрібні для здоров’я самої людини. І цього цілком достатньо, аби не спричинити проблем партнеру чи партнерці при кунілінгусі або мінеті. 

У нормі організм забезпечує ефективний захист чистоти та здоров’я піхви. Детальніше про те, як підтримувати здоровий мікробіом піхви ми пояснювали тут. Молочнокислі бактерії, які там живуть, створюють кислотне середовище, яке призначене вбивати всіх «чужинців», як-от бактерії та гриби. І сперматозоїди, до речі. Цікавий факт до того, що таки ні: вагітніти — не основне призначення жінки, навіть наше тіло намагається позбутися від чужорідного генетичного матеріалу. На жаль, внаслідок хронічного стресу, запальних процесів, супутніх захворювань, використання щоденних прокладок та неналежної гігієни баланс бактерій у піхві часто порушується, і захист слабшає. Через це виникають вагініти, кандидози та навіть запалення в органах, що поряд (наприклад, цистит). Якщо у людини, яка має безпечний секс, надто часто й від найменшого контакту навіть з чистими руками або ротом виникають проблеми («молочниця», подразнення, цистит), варто ретельно обстежитися у гінеколога та знайти причину. Що ж до захисту від елементарних інфекцій для статевого члена, то тут допомагає проста гігієна.

З усією любов’ю до сексу, засиллям його в масовій культурі та намаганням через нього продавати товари сам процес у свідомості окремих людей дуже примарний і табуйований. Більшість не вміє говорити про інтимні моменти, вигадує дивні назви для статевих органів та пестощів і загалом відчуває певну відразу до людського тіла, зокрема його нормальних проявів. І якщо жінок суспільство часто виховує з думкою, що їй доведеться орально пестити партнера, що б вона про це не думала, то чоловіки вкрай часто не мають жодного уявлення про жіночу анатомію та фізіологію. На додачу оточення часто стверджує, що робити кунілінгус — це бридко й принизливо. Виховане на порно та гумових ляльках покоління має не кращі стосунки з жіночим тілом, ніж їхні предки, які не мали про це жодного уявлення. 

Тіло людини в нормі має запах, виділення на слизових, волосся в ділянці статевих органів та в інших місцях тіла, розтяжки, шрами тощо. А ще воно реагує на різні емоції, фізичне навантаження, задоволення та сором. От тільки сором чомусь превалює у свідомості більшості (особливо) жінок, коли йдеться про оральний секс. Патріархальний устрій транслює думку, що жінка має бути певного розміру, не галасувати, не їсти, не плакати, не мати волосся (окрім голови), не пахнути, не мати виділень і, бажано, не існувати. Жінки відчайдушно «доглядають» за собою, по кілька разів на день милом чи гелями вимиваючи нормальну мікрофлору піхви та вульви, аби лиш наблизитися до штучного «стандарту» та не викликати огиду у чоловіка принаймні при звичайному сексі з проникненням, не кажучи вже про оральний. І в результаті мають купу проблем зі здоров’ям та, власне, сексуальним життям.

Втім, останнім часом стає більше людей, які краще обізнані про сексуальність та тілесність. І це, переважно, наслідок поширення статевої освіти. Жарти про неможливість знайти клітор потроху лишаються актуальними тільки у певних, надто закритих від знань, спільнотах.

Єдине призначення — радість

Не можемо тут оминути тему клітора, адже він відіграє ключову роль у насолоді людини, яка його має (цисгендерні жінки, трансгендерні чоловіки, деякі квір- та інтерсекс люди). Та що там, сексуальне задоволення — це єдина його функція, і природа передбачила багато варіантів його отримати. Сподіваюсь, думка, що «вагінальний» оргазм — це застаріле уявлення, не потребує пояснень. Абсолютно всі оргазми в людини з жіночою анатомією — кліторальні. Вони можуть бути викликані стимуляцією голівки клітора (яку видно зовні під капюшоном), ніжок клітора язиком, пальцями, членом, іграшкою або ж унаслідок скорочення м’язів тазового дна та стегон (міотонічний кліторальний оргазм).

Голівка клітора має в рази більше нервових закінчень, ніж голівка пеніса. Обидві ці структури розвиваються з одних зачатків в ембріональному періоді. Насправді всі людські ембріони спершу розвиваються за «жіночим» типом, і лише на певному етапі якась їх частина отримує «чоловічі» особливості зовнішньої та внутрішньої анатомії. Знання такої спільності мало б полегшити взаєморозуміння між партнерами й партнерками та зменшити страх перед невідомим.

При оральному сексі відбувається стимуляція статевих органів однієї людини за допомогою язика, губ, обличчя іншої. Логічно, що найбільше пестощів припадає на голівку. Втім якщо у людей з пенісом також очікувано приділяють увагу всій довжині члена та яєчкам, то ніжки клітора, які знаходяться в товщі статевих губ та охоплюють вхід у піхву, часто недоотримують пестощів. 

Як зрозуміти, що саме подобається конкретній людині, що не викликає жодних емоцій, а від чого варто взагалі відмовитися? Спитати. Практика відкрито і прямо говорити з партнером чи партнеркою — те, що найістотніше покращить ваше сексуальне життя. Якщо ж ви вже опинилися у ліжку (або іншому інтимному місці) з кимось, і хочете зайнятися сексом, то сказати про свої бажання — природно і логічно. Ми часто соромимося цього, отож наші партнери й партнерки в найкращому разі змушені вгадувати, як зробити нам приємно. Проте частіше будуть піклуватися лише про власне задоволення. 

Жіноча сексуальність набагато більш табуйована й набагато менш вивчена, ніж чоловіча. Жіноче збудження не настільки очевидне, не завжди синхронне «у голові» та в тілі й почасти є таємницею навіть для самої жінки. Однак заборона на чутливість і вивчення своїх бажань, слатшеймінг та засудження призводять лише до погіршення досвіду для всіх учасників та учасниць процесу. 

Оральні пестощі можуть бути частиною «більшого» статевого акту (на його початку як прелюдія, між іншими практиками й наприкінці, доводячи до оргазму). Водночас кунілінгус, анілінгус та мінет можуть бути самодостатньою окремою практикою, яка не передбачає інших видів контакту. Якщо пара коханців гетеросексуальна і цисгендерна, та вони обстежені на різні захворювання, то виключно оральний секс є альтернативою, повністю безпечною з погляду небажаної вагітності. І ні, сперматозоїди жодним чином не можуть потрапити зі шлунка в матку.

Якщо ви використовуєте оральний секс (будь-який) як прелюдію, пам’ятайте, що слина не може бути адекватною змазкою. У випадках, коли природної змазки всередині піхви не вистачає, і презерватив теж недостатньо вологий, необхідно застосувати спеціальні лубриканти на водній основі, які не руйнують латекс. Якщо ви не користуєтеся бар’єрною контрацепцією, вибір лубрикантів ширший, зокрема є різні види з ароматизаторами та цікавими смаками. Слина ж не має достатніх ковзних властивостей, щоб забезпечити комфортне проникнення без подразнень.

Бар’єрний захист при оральному сексі заслуговує окремої розмови. Він обов’язковий при контактах із новими партнерами/ками, статус здоров’я яких вам невідомий. Мінет варто робити через презерватив, а для кунілінгусу існують спеціальні тонкі латексні серветки. Це прямокутний шматок матеріалу, який необхідно накласти на вульву, закриваючи її повністю, не натягуючи — так, щоб матеріал вільно лягав у складки й не порушував чутливість. 

Серветки для кунілінгусу доступні не у всіх сексшопах, а також мають відносно високу вартість, тому натомість можна використати розрізаний уздовж презерватив або ж латексну стоматологічну плівку для ізоляції зуба, що лікують. Цілком зрозуміло, що ці маніпуляції забирають час і не є надто зручними, тому заклик регулярно тестуватися й запитувати довідки у всіх партнерів та партнерок лишається дуже актуальним. Це зробить можливим безпечний оральний секс без необхідності додаткового захисту.

Пестощі язиком і губами — чудовий спосіб урізноманітнити сексуальне життя, який приносить купу задоволення всім учасникам та учасницям. А втім, спершу варто відповісти на кілька запитань до себе. Чи хочете ви це робити? Якщо хтось схиляє вас до практики, яка вам неприйнятна, ви не мусите погоджуватися, попри будь-які маніпуляції. Нещодавно підписниця запитала мене, як прибрати блювотний рефлекс заради глибшого мінету, якого хоче її партнер. Головний фактор тут — чи хоче цього вона сама? Така практика може бути досить травматичною і неприємною, а іноді навіть небезпечною через перекриття дихальних шляхів, тому виконувати її варто лише цілком усвідомлюючи власні мотиви. Якщо ж вам дійсно це приносить задоволення, у сексшопах продаються спеціальні спреї, які на деякий час знижують чутливість горла. 

Кунілінгус теж вимагає певної навички, витривалості та бажання. Багатьом жінкам потрібно більше часу для достатнього збудження, ніж чоловікам, тому й оральні пестощі можуть тривати довго. Не варто обмежуватися хвилиною поцілунків і переходити до пенетрації — це погана ідея майже завжди. Інший мій підписник поскаржився, що під час кунілінгусу тривалістю близько п’яти хвилин його язик пошкоджується через зуби. Це привід переглянути свої рухи, положення голови до таза партнерки та поекспериментувати з чергуванням язика та губ. Приділяйте увагу не лише голівці клітора, але й статевим губам, промежині та внутрішній поверхні стегон.

Проте найкраща порада щодо розвитку довершених навичок орального сексу — це відверта розмова. Ерогенні зони та способи їх стимулювати у людей можуть дуже сильно відрізнятися, як і види пестощів, що для них приємніші. Питайте і дослухайтеся до людини, якій ви бажаєте задоволення. Та не забувайте про безпеку — і ваше життя стане насиченішим та яскравішим.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: