Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

опубліковано: 23.08.2024

Кавун в українській гастрономії — значно більше ніж смачний плід

автор/ка

Олена Брайченко; Олена Лівінська

Кавун — одна з давніх культур, які вирощують в Україні. У липні 2024 року кавуни з Херсонщини отримали статус географічно зазначеного продукту. А це значить, що саме Херсонщина має особливі ґрунтово-кліматичні умови та традиції вирощування, які дають змогу маркувати продукт як географічно зазначений.

Традиції вирощування кавунів здавна поширені на Херсонщині, а також і в інших регіонах України. До того ж зміни клімату розширюють можливості фермерів вирощувати кавуни в тих місцях, які раніше вважались несприятливими саме для цієї культури. 

Сьогодні розглянемо цікаві споживання кавунів у кулінарних традиціях України спільно з дослідницею гастрономічної культури Оленою Брайченко (ЇZHAKULTURA). А мікробіологиня та кандидатка біологічних наук Олена Лівінська поділиться цікавинками щодо користі цього соковитого продукту для нашого здоров’я.

Кавун їдять свіжим. У минулому їх часто споживали разом із хлібом. Кавун могли брати з собою в дорогу, а також споживали під час колективних робіт чи святкувань.

У південних регіонах України поширена практика квасити кавуни на зиму, цілими або ж скибками, а також варять бекмес, або ж кавуновий мед. Бекмес — це кавуновий сік, виварений до стану густої маси, без додавання цукру. Протягом весни й літа часто готували страву на відкритих літніх кухнях у саду чи дворі, які звуться кабиці. Враховуючи, що бекмес потрібно томити принаймні 7-8 годин, кабиці ідеально пасують для цього. Зберігають бекмес у темному й прохолодному приміщенні. Бекмес буває різних кольорів та смаків, що залежить від сорту кавуна. Традиція була масовою до 19 століття, а з поширенням промислового виробництва цукру частково занепала. Хоча багато родин продовжують варити «кавуновий мед» і до сьогодні. 

До 2022 року фермери Херсонщини планували відродити виготовлення бекмесу, адже це цікава гастрономічна візитівка регіону. До того ж для бекмесу ідеально пасують кавуни, що втратили привабливість для покупців, є перезрілими. 

Сьогодні шефи та кулінарні блогери пропонують також смажити кавун на грилі, а зі шкірок варити варення та ферментувати. З насіння кавуна можна отримувати олію, а сучасні технології дають змогу виробляти альтернативну каву.

Надзвичайно цікаво віднаходити зображення цілого кавуна чи його скибок у роботах українських живописців. Особливу увагу кавуну у своїй творчості надавали Катерина Білокур, Панас Ярмоленко, Дмитро Перепелиця, Марія Нелеп. Кавун часто можна побачити на полотнах і народних майстрів 19-20 століття. Насправді роботи художників є цінним джерелом для дослідників їжі. До прикладу, полотно італійського художника 17 ст. Джованні Станкі стало приводом до міркування про форму, колір, насіння кавуна в минулому, зокрема наскільки зображуваний кавун відрізняється від сучасних видів. 

Що всі точно пам’ятають про кавуни — то це те, що в них багато води і що їх ліпше не їсти проти ночі. І дійсно, випити стільки води, як з’їсти її в кавуні, може бути трохи важко. Їсти кавун за раз самому — не найкраща ідея, проте розділити його на кілька прийомів чи з друзями — саме те, що треба. 

М’якота кавуна надає свіжості, смакує з особливою легкістю, рятує нас від дегідратації (зневоднення) та є ідеальним літнім десертом. Кавуни є доволі солодкими, що дає змогу їм конкурувати з іншими «серйозними» десертами. Водночас вони містять близько 7% цукрів, що в рази менше, ніж у будь-яких цукерках, тістечках та навіть у всіма обожнюваного морозива. Ну і звичайно ж, ніяких насичених жирів, за якими особливо уважно доводиться стежити, маючи клопоти з холестерином та судинами. Кавуни додають у наш раціон вітаміни А та С, а також калій. 

А ще в кавунах багато лікопену — навіть більше, ніж у славнозвісних томатах! Лікопен — це каротиноїдний пігмент з антиоксидантними властивостями, який надає кавунам та томатам червоного кольору. Цей цінний нутрієнт допомагає протистояти багатьом хронічним хворобам, зокрема діабету, нейродегенеративним та серцево-судинним захворюванням, остеопорозу та деяким видам раку (є дослідження, які показують зв’язок вживання лікопену зі сповільненням прогресування колоректального раку, зниженням частоти раку простати та раку шийки матки). 

Ба більше, кавуни — одне з найбагатших джерел амінокислоти цитруліну. Сполука отримала свою назву, власне, від латинської назви кавуна (Citrullus lanatus), звідки свого часу її вперше виділили. Цитрулін є попередником аргініну, а вони обоє залучені в утворення оксиду азоту, розслаблення та розширення судин і зниження артеріального тиску. З цих міркувань споживання кавунів можна розглядати як особливо корисне для підтримки здоров’я серцево-судинної системи.

Здуття

Кавуни мають високий вміст FODMAP — компонентів, що іноді можуть сприяти утворенню газів надміру, болю в животі, закрепам чи діареї. При запальних захворюваннях кишківника на цей фактор слід звертати особливу увагу. 

Мігрень

Для людей, які живуть з мігренню, кавун може виступати тригером нападу мігренозного головного болю, що варто враховувати.

Харчове отруєння

Кавуни ростуть, лежачи безпосередньо на ґрунті, тому на їх поверхні є чимало різноманітних мікроорганізмів, зокрема таких, що можуть викликати розлад травлення. Крім цього, у кавунах багато цукру й води, тож потрапляючи в надрізаний кавун, бактерії можуть там швидко розмножуватися.

Як можна цьому запобігти?

→ найкраще купувати кавуни цілими та обов’язково — у надійних і перевірених постачальників;
→ кавун слід ретельно мити;
→ розрізаний кавун ліпше одразу акуратно почистити: відділити м’якоту від зовнішніх оболонок та зберігати в холоді.

«Кавунові» дієти.

Кавуном дійсно легко наїстися при відносно низькій його калорійності. І добре, коли кавун присутній у раціоні як десерт чи перекус. Проте погано, коли кавун сам по собі починає «бути раціоном». Слід пам’ятати, що зниження ваги має бути збалансованим, а монохарчування (коли обмежуємо раціон практично одним продуктом) завжди тягне за собою нутрієнтні дефіцити, тож таке практикувати не варто.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: