Чи дійсно сміх — найкращі ліки? З’ясовуємо природу сміху та як він впливає на організм

Опубліковано: 29.03.2024

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сміх є нормальною та природною фізіологічною реакцією на певні подразники й має ряд переваг. Про що йдеться, розповідаємо спільно з Беатою Надь, медичною психологинею, психіатринею та частинкою спільноти українських лікарів СвійДок. Далі — пряма мова експертки.

Ми сміємося, мозок працює.

Еволюційно сміх є сигналом — «все гаразд, можна розслабитися». З погляду неврології це доволі складний процес, в якому залучено багато різних частин мозку. Коли ми сміємося або навіть просто спостерігаємо, як хтось сміється, ми активуємо моторну кору головного мозку, яка відповідає за рух. А також лобну частку, яка бере участь у міркуванні, руховому контролі, емоціях та мові та лімбічну систему, яка модулює емоційно-мотиваційну поведінку. І все це відбувається за долю секунди!

Більше сміху — більше кисню!

Сміх збільшує споживання повітря, насиченого киснем, і покращує кровообіг, стимулює серце, легені та м’язи. До мозку, відповідно, потрапляє кров, більш насичена киснем. Це може покращити його здоров’я, зокрема: зменшити ризик когнітивних розладів, як-от  хвороби Альцгеймера, погіршення пам’яті та депресії. Більше сміху в індивідуальному та соціальному середовищі пов’язано зі зниженим ризиком деменції.

Профілактика здоров’я кровоносних судин також може зменшити ймовірність інсульту. Навіть короткотривалий сміх під час робочого дня може допомогти людині мислити більш чітко й творчо. Кілька хвилин на перегляд смішних мемів, обмін жартами з колегами можуть допомогти покращити когнітивні функції й збільшити продуктивність.

І трошки нейрохімії.

Залежно від того, скільки триває сміх і наскільки він інтенсивний, в організмі людини можуть виділятися кілька нейрохімічних сполук. Дослідження показують, що в цьому списку є серотонін, дофамін, окситоцин, ендорфіни та навіть ендогенні опіоїди! 

Сміх активує вивільнення серотоніну — нейромедіатора, на який впливають найпоширеніші типи антидепресантів. Іншими словами, сміх має короткотривалу антидепресивну дію. Дослідження, опубліковане в Journal of Neuroscience, свідчить, що соціальний сміх посилює приємні відчуття та викликає ендогенне (внутрішнє) вивільнення опіоїдів у мозку. Учасники дослідження мали підвищений больовий поріг після перегляду комедії.

Сміх є потужним «двигуном» для утворення в мозку ендорфінів — природних сполук, які сприяють гарному самопочуттю, покращують настрій, зменшують тривогу й стрес загалом, знімають біль. Насправді кожен і кожна з нас відчували на собі, як сміх допомагає впоратись зі стресом: зменшується частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, напруга м’язів тощо. Ці фізіологічні ознаки є наслідком послаблення лімбічної прадавньої реакції «бийся або біжи». З часом у людини, яка сміялась, може навіть знизитися рівень «гормону стресу» — кортизолу.

У мозку людини є опіоїдні рецептори — так, це ті рецептори, з якими зв’язуються опіоїдні препарати, що викликають сильну залежність. Свіже дослідження показало, що ендорфіни, які виділяються під час сміху, також сприймаються цими рецепторами. Це означає, що сміх здатен викликати ейфорію! Ефект пояснює, чому сміх здається таким «заразним». Поширення вивільнення ендорфінів у групах сприяє почуттю єдності та безпеки. Сміх одного члена групи мимовільно сприяє вивільненню цих сполук в іншої людини або кількох людей. Так зароджується відома всім ланцюгова реакція сміху в компанії.

Сміх є ключовим фактором для формування соціальних зв’язків. Користуйтеся емоційними, психічними та фізичними перевагами сміху. Спілкуйтеся з іншими людьми, відвідуйте події, гуртки, дивіться стендапи чи комедії — робіть усе, щоби мати більше змоги провести час весело в колі близьких.

Звичайно, сміх — не панацея. Веселощі щодня не можуть вилікувати хвороби, проте сміх однозначно корисно впливає на наше здоров‘я й може бути гарною профілактикою багатьох хвороб та доповненням до основних методів їх лікування.

Автор/ка:

Беата Надь

Більше за темою:

Чи існують весняні «дефіцити» та як почуватися краще після зими?

Автор/ка: Наталія Бушковська

Запах як із манікюрного кабінету? Можливо, у вашої дитини «підвищився» ацетон

Автор/ка: Наталія Бушковська

Квасоля в українській кухні минулого й зараз: варіанти страв і користь для здоров’я

Автор/ка: Олена Брайченко; Олена Лівінська

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: