Чеклист: 8 кроків, як допомогти близькій людині подолати ПТСР

Опубліковано: 23.11.2022

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

За даними дослідження, у 12% людей, які пережили або стали свідками травматичних подій (терористичний акт, бойові дії, сексуальне насильство, травми, при яких була загроза життю, пережите у дитинстві насильство тощо), розвивається посттравматичний стресовий розлад або ПТСР. У військових цей показних може сягати 20%, за статистикою Центру громадського здоров’я (ЦГЗ).

ПТСР — це стан психічного здоров’я, що піддається лікуванню, який може виникнути після того, як людина пережила або стала свідком травматичних подій. До основних симптомів цього розладу відносяться загострена пильність без причин, паніка та тремтіння через різкі звуки, тривожність, депресивні симптоми, вибухова реакція, відчуття провини за те, що вижили і у вас зараз все в нормі, агресія та напади люті, думки про самогубство, проблеми з пам’яттю та концентрацією.

“Люди з посттравматичним стресовим розладом часом віддаляються від родини та друзів. Вони можуть відчувати сором, не хочуть обтяжувати інших або думають, що інші люди не зрозуміють, через що вони проходять. Хоча важливо поважати межі близької людини, ваш комфорт і підтримка можуть допомогти їй подолати почуття безпорадності, горя та відчаю. Насправді особиста підтримка з боку близьких і рідних є одним із найважливіших чинників відновлення”, — пояснює психолог Ілля Бачурін.

Разом з Іллею з’ясовуємо, як підтримати близьку людину, яка переживає посттравматичний стресовий розлад.

Утримайтесь від знецінення. Постарайтеся зрозуміти, що це захворювання, яке має пройти певні етапи. Добре, якщо потерпіла людина звернулася до психолога/-ині, який/яка паралельно може працювати з членами сім’ї, щоб допомогти людині вийти з цього стану.

Уникайте речей, що можуть викликати флешбек. Наприклад, вмикання іграшок чи рингтонів, які за звуком нагадують травматичну подію, як-от постріл чи звук затвора зброї.

НЕ змушуйте людину говорити. Людям із посттравматичним стресовим розладом може бути дуже важко розповідати про свій травматичний досвід. Для деяких це може навіть погіршити самопочуття. Натомість дайте їм зрозуміти, що ви готові вислухати їх, коли вони хочуть поговорити, або просто погуляти, коли вони не хочуть говорити.

Робіть звичайні буденні справи разом. Ті справи, які не мають нічого спільного з посттравматичним стресовим розладом або травматичним досвідом. Заохочуйте близьких шукати друзів, займатися хобі, яке приносить задоволення, брати участь у ритмічних вправах, як-от ходьба, біг, плавання.

Наберіться терпіння. Відновлення — це процес, який вимагає часу та часто включає невдачі. Головне — підтримувати близьку людину.

Ознайомтеся з доступною інформацією про ПТСР. Що більше ви знаєте про симптоми, наслідки та варіанти лікування, то краще ви будете готові допомогти близькій людині, зрозуміти, через що він/вона проходить, і тримати ситуацію в перспективі.

Не зупиняйте розмову. Коли людина насмілиться говорити, може трапитися так, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Це частина процесу загоєння травми, тому уникайте спокуси сказати: “Припини повторювати минуле та рухайся далі”. Натомість запропонуйте поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.

Говоріть про майбутнє та будуйте плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із посттравматичним стресовим розладом, що їхнє майбутнє приречене.

Як ще можна допомогти?

Окрім звернення до професійного/-ї лікаря/-ки та щоденної підтримки від сім’ї та друзів, людині може знадобитися додаткова допомога та підтримка. Зараз в Україні працюють безоплатні сервіси психологічної допомоги та гарячі лінії:

  • → 0 800 100 102 — Лінія Національної психологічної асоціації
  • → 0 800 211 444 — Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції
  • → Національна гаряча лінія для дітей і молоді 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
  • → Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
  • → Платформа безоплатної психосоціальної допомоги для жінок і дівчат, які постраждали від війни SafeWomenHUB

Автор/ка:

Ілля Бачурін

Більше за темою:

Осіння “хандра” чи депресія?

Автор/ка: Дарка Озерна

Як перестати винити себе, якщо здається, що я допомагаю недостатньо?

Автор/ка: Марія Медловська

Ми забули, як відпочивати. Тож як саме це потрібно робити та навіщо?

Автор/ка: Марія Медловська

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: