Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
опубліковано: 08.07.2025
Відео з котиками та приховані переживання: як це пов’язано й до чого тут компульсивна поведінка
Залипаєте у відео чистки килимів? Чи бездумно гортаєте тікток, втрачаючи лік часу? Це може свідчити про приховані переживання, зокрема тривогу, до якої варто повернутись обличчям і яку слід опрацювати. Насправді нічого загрозливого в таких діях немає, допоки це не заважає та не вносить суттєвих змін у ваш плин життя. Це природний механізм психіки людини, тож він має сенс і є сигналом прислухатись до себе. Спільно з психологом, який спеціалізується на темі залежностей, Вадимом Мельником, пояснюємо, що стоїть за трендами та чому нашу увагу так легко «чіпляє» чистка килимів, коли водночас так важко зосередитись на читанні улюбленої книги.
Попри те, що залипання на відео з котиками може нагадувати нам залежність, називати це так — некоректно. Як пояснює психолог, коли йдеться про залежність, відбуваються зміни в системі винагороди головного мозку, яка регулює наші почуття та поведінку. Тоді як гортання тіктоку впливає на систему винагороди помірно. Це радше компульсивна поведінка (не слід плутати з обсесивно-компульсивним розладом), яка покликана знизити напругу чи інші неприємні почуття, найчастіше — тривогу.
Якщо у випадку залежності йдеться про отримання ейфорії, то коли ми говоримо про якісь «вірусні» відео, до прикладу, — це більше про рутину та автоматизм. Вадим Мельник пояснює:
Компульсивна поведінка виникає внаслідок порушення рівноваги між лобною (префронтальною) корою й стріатумом, які відповідають за формування звичок і поведінкових автоматизмів та амигдалою, що відповідає за реакції на страх і тривогу. Коли активність лобної кори слабшає, а стріатум та амигдала домінують, людина починає виконувати повторювані дії навіть без усвідомленого контролю.
А як щодо дофаміну? Напротивагу дофаміновому підкріпленню, яке посилює приємні відчуття та спостерігається в разі розвитку залежності, компульсивна поведінка не завжди викликає задоволення. Натомість людина може відчувати лише тимчасове полегшення від тривоги, а повторювана поведінка закріплюється як «ритуал».
Станом на 2025 рік, кожна людина у світі в середньому витрачає близько дві з половиною години щодня на соціальні мережі. Направду смартфон дає нам змогу перемикнути увагу на події та активності по той бік екрана, і це нормально. Раніше цю функцію покладали на себе телебачення, радіо, газети тощо. Компульсивність — природний простий механізм захисту, що обирає наша психіка задля уникнення дискомфорту та, знову ж таки, тривоги, — зазначає психолог Вадим Мельник. Можна провести такий маленький експеримент: відкласти телефон убік або залишити в іншій кімнаті та дати собі час побути зі своїми думками. Здебільшого за таких умов люди відчувають напругу, тривожність, хаотичність думок. Тож відео з котиками дають те відчуття контролю, яке нам необхідно.
Постійне «залипання» уваги може вказувати на хронічний стрес. За умов, коли ми перебуваємо у постійній тривозі, мозок стимулює викид кортизолу — того самого «гормону стресу», що підтримує стан напруги. Повторювані дії, своєю чергою, стають способом зниження цієї напруги. І тут може бути безліч форм такої поведінки, залежно від інтересів кожної людини: у когось прибирання чи миття посуду, в інших — соціальні мережі, комп’ютерні ігри чи ігри на смартфоні, а для когось це буде компульсивний біг чи заняття спортом. Важливо розуміти, що в довгостроковій перспективі це не допомагає, адже ми даємо цьому раду тут і тепер на деякий час, а не працюємо з, власне, напругою.
«Якщо компульсивна поведінка повторюється тривалий час, мозок “навчається” цьому патерну, нейронні зв’язки в базальних гангліях зміцнюються і, як наслідок, така поведінка закріплюється як автоматична», — пояснює психолог.
Коли ми говоримо, що відео з котиками «тримають нашу менталку», в цьому є частка правди. Адже це короткостроковий спосіб дати раду тривожності чи напрузі. Варто розуміти, що компульсивна поведінка — це спектр.
За словами Вадима Мельника, «дехто з нас знаходиться ближче до полюса, де така поведінка ледь помітна, контрольована та забирає небагато часу, а хтось перебуває на полюсі ближче до патології — коли компульсивні дії набирають ознак розладу, зокрема забирають надміру багато часу, виснажують людину, і вона не може зупинитись у повторюванні певних дій годинами. У першому випадку така поведінка може бути способом розслаблення та перемикання, в другому — проблемою, з якою варто звернутися до фахівців».
Які ознаки не слід ігнорувати?
Зазначені нижче симптоми можуть зустрічатись у кожної людини час від часу, і це нормально. Важливо не ігнорувати їх, якщо це відбувається постійно, посилюється та/або впливає на якість вашого життя. Такі ознаки можуть вказувати на розвиток обсесивно-компульсивного розладу або інших психічних станів, як-от тривожних розладів, щодо яких слід обов’язково проконсультуватись із фахівцем/чинею з психічного здоров’я.
Серед тривожних сигналів:
→ нав’язливі негативні думки, від яких майже неможливо відсторонитися;
→ постійний сильний страх щодо здоров’я, безпеки (страх поранитись, заподіяти шкоду собі чи близьким; надмірна перевірка, чи закриті всі двері та замки);
→ сплутаність свідомості, змішане відчуття часу й простору;
→ неможливість сконцентруватися;
→ надмірна увага до деталей та/або порядку (коли через миття посуду губкою іншого кольору ніж зазвичай, людина не може заснути, відчуває тривожність і бажання переробити все «правильно»);
→ проблеми зі сном;
→ проблеми зі спілкуванням із людьми через «випадіння» з розмови чи неуважність;
→ компульсивні дії негативно впливають на якість життя (наприклад, людина не може почати день, поки не пограє кілька раундів у гру на телефоні тощо);
→ надмірна роздратованість (постійне відчуття «я на грані»);
→ зменшення або збільшення апетиту без очевидних причин;
→ постійне відчуття напруги в тілі, пришвидшене дихання та інші.
Якщо ви помічаєте принаймні кілька з перерахованих вище ознак у себе, не відкладайте візит до фахівця. Можна розпочати з розмови зі своїм сімейним лікарем або лікаркою. За потреби, вас скерують до інших спеціалістів.
Психолог пояснює, що зазвичай компульсивна поведінка в перспективі призводить до ще більшої тривоги чи напруги. Швидка реакція тут і тепер тільки відкладає тривогу на потім, і це «потім» неодмінно настане.
Зміни починаються там, куди спрямована увага людини. Якщо ми самі помічаємо, що якась поведінка забирає багато часу чи шкодить нам або хтось із близьких вказує нам на це, слід поставитись до цього з увагою. Корисними будуть вправи на усвідомлення.
Психолог Вадим Мельник наводить такі помічні способи:
→ можна «ловити» себе, коли рука тягнеться до смартфона й свідомо перемикати увагу на іншу актуальну поведінку (якщо це під час розмови — на співрозмовника/цю, якщо під час їжі — на їжу тощо);
→ можна налаштувати в телефоні «час активності» й відкладати телефон убік, коли він сигналізує, що час вичерпано;
→ заплануйте конкретний час на гортання стрічки чи перегляд відео. Наприклад, одна конкретна година в обід чи перед сном тощо.
«Корисно також змінювати надане значення для компульсивної поведінки. Важливо фіксувати момент і нагадувати собі: “о, зараз я роблю компульсивну дію”, тобто виводити цю поведінку з автоматизму на усвідомлене її сприйняття (активувати лобну кору)», — зазначає експерт.
Не менш важливо працювати з власною тривожністю чи неспокоєм. Адже вони не бувають безпідставними. Варто зрозуміти для себе, яке саме переживання за цим стоїть, відокремити корисні переживання від некорисних. Надалі це допоможе прийняти ці почуття та навчитись із ними працювати, замість вдаватись до втечі у компульсивні дії.
Як визначити «корисність» переживання? Психологиня та співзасновниця Центру когнітивно-поведінкової психотерапії Юлія Джежелій у роботі з тривожними думками радить спиратися на таке твердження: не переживати, а діяти. Корисними можна вважати переживання, які відповідають таким критеріям:
→ на події чи проблеми, якими зайняті ваші думки, можна вплинути;
→ тема переживання реальна, тобто те, про що ви переживаєте, може статися з великою ймовірністю.
«Якщо ви визначили переживання як корисне, напишіть план розв’язання проблеми або опишіть, як упоратися із ситуацією. Втілюйте цей план у життя, за можливості. Якщо не можете одразу розв’язати проблему, заплануйте час, коли зможете це зробити. Якщо ви визначили переживання як некорисне, просто відпустіть його в уявну хмарку чи покладіть у сейф (але не проганяйте). Спробуйте перемкнути увагу на цікаву та корисну діяльність», — ділиться Юлія Джежелій.
Насамкінець хочемо обійняти кожного й кожну, хто намагається давати раду неспокою та тривожності в цей час невизначеності навколо. Будь-який спосіб допомоги собі є добрим, якщо це дійсно приносить вам спокій та не шкодить вашому здоров’ю, добробуту та людям навколо. Дослухайтеся до себе та просіть про підтримку, щоби не потрапити в пастку втечі від переживань, які так чи інакше є сигналом про допомогу. Якщо ви відчуваєте, що самостійно впоратися з цим не вдається, заплануйте візит до психолога/ині якнайшвидше. Когнітивно-поведінкова терапія, зокрема, є досить ефективною в роботі з компульсивною поведінкою.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: