Бережи себе

Кожен та кожна з нас, напевно, чули про користь пробіотиків. Що є пробіотиком, а що ні? На які “дива” вони здатні та не здатні — з’ясовуємо спільно з мікробіологинею Оленою Лівінською.

Згідно із загальновизнаним визначенням експертів, “пробіотики — це живі мікроорганізми, які при застосуванні в достатній кількості проявляють корисні ефекти для здоров’я господаря”.

І тут важливо розуміти тонку межу між деякими цінними компонентами нашого раціону (це, наприклад, йогурти, кефір, квашені овочі, комбуча, що готуються за участі мікроорганізмів) та, власне, пробіотиками. Бо коли йдеться про пробіотики, то завжди мають на увазі конкретні та ретельно досліджені штами мікроорганізмів, корисні ефекти яких описані в експериментальних наукових публікаціях.

Як з’являються пробіотики?

Розробка пробіотиків — тривалий наукомісткий і ресурсозатратний процес. Дослідники/ці проводять скринінг сотень і тисяч різноманітних штамів за рядом показників. Насамперед це дослідження безпечності та нетоксичності.

Штами мають відповідати ряду суворих вимог, серед яких: відсутність набутих генів антибіотикорезистентності, нездатність продукувати біогенні аміни (побічні метаболіти, що можуть викликати помірний токсичний вплив та проявлятися, наприклад, головним болем) та інші. Потенційні пробіотики мають виживати в суворих умовах шлунково-кишкового тракту, бути стійкими до шлункового соку та жовчних кислот, вміти адгезувати (прикріплюватися) до епітелію. Якщо передбачається використання бактерій у вигляді заквасок — проводять скринінг за органолептичними показниками (запах, смак, консистенція тощо).

Ну і звісно ж, аби називатися пробіотиками, штами мають продемонструвати якісь конкретні корисні властивості в клінічних дослідженнях. Це можуть бути дуже різні ефекти — від протидії різноманітним інфекціям і до впливу на рівень холестерину.

Різні пробіотичні штами вивчені різною мірою. До прикладу, одним із найвідоміших пробіотичних штамів є Lactobacillus rhamnosus GG (LGG). Властивості цього штаму відображено в понад 250 клінічних досліджень. Крім позитивних ефектів, пов’язаних із роботою травної системи, дослідження показують, що LGG має потенціал до зниження частоти захворюваності на інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей.

Як пробіотики діють?

Пробіотичні мікроорганізми можуть колонізувати слизову оболонку кишківника, підтримуючи та покращуючи склад його мікробіоти. Найчастіше їхній ефект проявляється в пригніченні росту патогенних мікробів. Це стається завдяки продукції різноманітних метаболітів — молочної кислоти, бактеріоцинів тощо.

Серед видоспецифічних (характерних для певних видів бактерій) механізмів впливу: синтез вітамінів, зміцнення бар’єрної функції кишківника, участь у метаболізмі жовчних солей, ферментативна активність і нейтралізація токсинів. Штамоспецифічні механізми зустрічаються рідше. Вони можуть включати продукцію цитокінів, імуномодуляцію, вплив на ендокринну та нервову системи.

При застосуванні пробіотиків завжди потрібно враховувати рівень специфічності їхньої дії та дозування. Надмірне узагальнення інформації про можливості різних пробіотиків може призводити до оманливих висновків щодо їхньої ефективності.

Які бувають пробіотики?

Більшість досліджених пробіотиків — це молочнокислі бактерії та біфідобактерії. Також високою популярністю користуються пробіотики на основі деяких спорових бактерій (наприклад Bacillus subtilis, Bacillus clausii), дріжджів (Saccharomyces boulardii) та навіть кишкової палички (Escherichia coli).

Ми звикли уявляти пробіотики у вигляді капсул, однак іноді можна зустріти й кисломолочні продукти на основі відомих пробіотичних штамів.

Наскільки пробіотики ефективні?

Як вже згадували, ефективність пробіотика дуже залежить від виду, штаму та дозування. Згадки про пробіотики присутні в лікарських протоколах. Наприклад, пробіотики знижують тривалість діареї в дітей (приблизно на 24 години).

Використання пробіотиків загалом під час лікування антибіотиками може знизити ризик виникнення C. difficile-асоційованого ентериту. А пробіотичні дріжджі Saccharomyces boulardii можуть допомогти в лікуванні рецидивуючого C. difficile-асоційованого ентериту.

Водночас профілактичний ефект пробіотиків у випадку діареї мандрівників оцінюється як дуже низький (8 %).

Що стосується конкретних штамів, то як приклади ефективності пробіотиків можна навести наступне:

Що стосується конкретних штамів, то як приклади ефективності пробіотиків можна навести наступне:

→ штами L. rhamnosus GG ATCC53103, S. boulardii CNCM I–745, L. reuteri DSM 17938, L. rhamnosus 19070–2 та L. reuteri DSM 12246 є ефективними в лікуванні гострих гастроентеритів у дітей;

→ штами S. boulardii CNCM I–745 та L. rhamnosus GG запобігають антибіотикоасоційованим діареям;

→ штам L. reuteri DSM 17938 може бути помічним для зменшення колік у немовлят на грудному вигодовуванні;

→ споживання молока, ферментованого штамом Lactobacillus gasseri SBT2055 (LG2055) може сприяти зменшенню кількості вісцерального жиру та, відповідно, індексу маси тіла.

Як бачимо, аби очікувати на максимальний і бажаний ефект від застосування пробіотиків, варто в кожному окремому випадку зважати на штам та наукові докази його ефективності.

Що важливо пам’ятати, розмірковуючи про вибір та приймання пробіотиків?

Перше й головне — не обирати прийом пробіотиків як підставу, щоб відкладати візит до лікаря/ки з приводу будь-яких клопотів зі здоров’ям.

Приймання пробіотиків слід обговорювати та узгоджувати зі своїм лікарем або лікаркою. Особливо за наявності серйозних проблем зі здоров’ям та коли це стосується станів, пов’язаних із проявами імуносупресії.