опубліковано: 29.08.2023
Що таке схема-терапія та як це працює?
Схема-терапія була розроблена психологом Джеффрі Янгом в Університеті Пенсільванії, де він проходив докторантуру разом із Аароном Беком — засновником когнітивної терапії.
Янг визнав, що деяким людям важко отримати користь від стандартної когнітивної терапії. До того ж він зафіксував, що ці люди також мають хронічні та дезадаптивні моделі мислення та поведінки. Тому Янг розробляв способи, як допомогти клієнтам ідентифікувати та змінити їхні шаблони реакцій або Схеми.
Що таке Схеми?
Дезадаптивні схеми, на яких зосереджуються терапевти, — це моделі некорисних реакцій (думка, емоція, імпульс до дії), які мають корені в ранньому дитинстві та застосовуються людиною в дорослому віці. Ці моделі створюють перешкоди для досягнення цілей та задоволення власних потреб. Люди схильні внутрішньо повторювати набуті Схеми, що може згубно впливати на почуття власної гідності та самоповаги, на стосунки з іншими людьми.
Схема-терапія поєднує аспекти когнітивної, поведінкової, міжособистісної терапії, теорії прихильності, експериментальної терапії та психоаналізу в єдиний психотерапевтичний підхід.
Як працює схема-терапія?
Якщо основні емоційні потреби людини не задовольняються в ранньому дитинстві, вона може не розуміти, як самостійно та ефективно задовольняти їх у дорослому віці. Зокрема, мова про безпеку та прихильність, здорові межі, свободу вираження емоцій, автономію та компетентність, спонтанність і гру. Наслідком незадоволених потреб і негативного досвіду в дитинстві є шкідливі та дезадаптивні схеми. Вони впливають на те, як люди інтерпретують поведінку інших та життєві події.
Люди з дезадаптивними схемами можуть вступати в токсичні стосунки з іншими, мати погані соціальні навички, демонструвати деструктивну поведінку та мати внутрішні страждання, з якими важко давати раду. Вони також можуть мати нестійку самооцінку та вважати себе нікчемними.
Терапевти/ки допомагають клієнтам/кам визначити та змінити дезадаптивні моделі. Таким чином люди покроково навчаються будувати теплі здорові стосунки та віднаходять почуття власної гідності.
У схема-терапії можуть використовуватися емпіричні техніки, як-от образи, щоб допомогти клієнтам/кам опрацювати негативні спогади дитинства. А також зрозуміти, як саме розвивалися їхні негативні схеми.
Схема-терапія загалом складається з трьох фаз:
→ Оцінка — терапевт допомагає людині визначити дезадаптивні думки та моделі поведінки, знайти, звідки вони прийшли.
→ Освіта — терапевт допомагає людині зафіксувати момент, коли її стилі подолання проблеми не допомагають. А далі проаналізувати, що людина робить, щоб зберегти свої Схеми. Пацієнт/ка навчається розпізнавати, коли він/вона переходить із однієї дезадаптивної схеми до іншої.
→ Зміна — терапевт кидає виклик Схемам пацієнта/ки. Це досягається шляхом поєднання різних технік когнітивної, поведінкової, міжособистісної терапії та роботи з емоційним досвідом. Ідея полягає в тому, що коли терапевт показує клієнту/ці, що Схема хибна та надає інструменти для задоволення базових емоційних потреб — Схема матиме менший вплив на людину.
Схема-терапія зазвичай використовується для лікування людей із розладами особистості.
Переваги цього методу:
→ навчає новим здоровим навичкам подолання;
→ допомагає зупинити дезадаптивні шаблони реакцій людини;
→ допомагає увійти в контакт зі своїми справжніми почуттями та задовольняти емоційні потреби, про які сигналізують ці почуття, у здоровий спосіб;
→ допомагає визначити та встановити розумні межі імпульсивності та гніву;
→ навчає чинити опір самокритиці та самопокаранню.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: