Мікроби навколо нас: чому не варто намагатися позбутися їх усіх?

Опубліковано: 30.08.2023

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Після пандемії, яка минула зовсім нещодавно, чи не кожен тепер має в кишені засіб для дезінфекції. А також, імовірно, багато хто запровадив нові правила й звички прибирання оселі.

Коли важливо не перестаратися та чому стерильності прагнути не варто (і не вдасться) — розповідаємо спільно з мікробіологинею Оленою Лівінською.

Мікроорганізми мешкають на нашій планеті понад 3,5 мільярди років. За свою неосяжну історію вони навчилися пристосовуватися практично до будь-чого. Тож усе, що нас оточує, вкрито мікробами. На планеті хіба що жерла вулканів чи гарячі земні надра не містять мікроорганізмів. Водночас частка небезпечних для людини мікроорганізмів — дуже й дуже мала.

Про стійкість мікроорганізмів

Мікроби відрізняються стійкістю до різних несприятливих факторів, зокрема дезінфектантів. Яку б поверхню і яким би протимікробним засобом ми не обробили, згодом на ній знову хтось поселиться. І цей “хтось” може бути стійкіший та більш патогенний за своїх “попередників”.

Надмірне застосування засобів для дезінфекції може загрожувати селекцією (тут — виживанням) більш стійких до протимікробних речовин мікроорганізмів.

До слова, це є одним із вагомих факторів небезпеки внутрішньолікарняних інфекцій. У такому разі звичайні стафілококи чи кишкова паличка, постійно контактуючи з антибіотиками та дезінфектантами, набувають генів стійкості та можуть становити смертельну небезпеку для пацієнтів/ок з ослабленим імунітетом.

Водночас контакт із непатогенними (нехвороботворними) мікроорганізмами важливий для імунітету людини. Це особливо стосується дітей, у яких тільки формується імунна система. Її знайомство із широким різноманіттям непатогенних мікроорганізмів певною мірою можна порівняти з оновленням вірусної бази на ПК.

Деякі дослідження показують, що тісніші контакти з мікроорганізмами й шерстю тварин у перший рік життя дитини можуть бути пов’язані з нижчим рівнем розвитку алергій та астми. А надмірне використання дезінфектантів згубно впливає на мікробіоту людини, зокрема мікроорганізмів на шкірі та в кишківнику. Під дією цих засобів їхня різноманітність зменшується, як і здатність захищати нас від інфекцій.

Тому здебільшого:

→ для прибирання оселі достатньо звичайної води або мильного розчину, аби відмити видимі ознаки забруднення;

→ для гігієни рук достатнім є їх ретельне миття з милом протягом 20 секунд.

Потенційно небезпечні мікроби змиваються разом із брудом, а мікробіота навколо не страждає. Також корисно навчитися не торкатися немитими руками обличчя, особливо очей та носа.

Коли немає можливості помити руки, антисептиком скористатися теж можна. Для цього найкраще підходять спиртовмісні засоби — вони швидко діють, висихають і не сприяють розвитку стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів. Але слід пам’ятати, що спирт викликає сухість шкіри рук. Також такий засіб не зможе змити з рук бруд та залишки токсичних речовин, як-от пестицидів.

Коли ж кількість загрозливих мікробів навколо може зростати?

в осінньо-зимовий період (коли ми менше провітрюємо приміщення, більше часу
перебуваємо в тісному контакті й у закритому просторі з іншими людьми);

у періоди підвищення рівня захворюваності (сезонні ГРЗ, грип або, наприклад, спалах кишкової інфекції);

коли вдома хворіє хтось із рідних або близьких.

Є випадки, коли людина може мати підвищену сприйнятливість до інфекцій. Наприклад, при прийманні препаратів-імуносупресорів чи за інших імунодефіцитних станів. Імунна система також  може бути доволі вразлива в дітей віком до 3 місяців — коли імунітет ще доволі слабкий і ще не сформувався захист від перших ключових вакцинацій.

У такому разі передусім варто збільшувати частоту прибирання оселі. Особливо це стосується поверхонь, яких часто торкаються (вимикачі, дверні ручки, мобільні телефони). 

Не менш важливо очищати простір від пилу. Адже пил може зберігати збудники інфекцій, а також додатково навантажувати слизові оболонки дихальних шляхів людини.

У разі спалахів інфекцій та при догляді за пацієнтом/кою з інфекцією порядок можливого застосування засобів для дезінфекції ліпше обговорити з лікарем/кою.

Загалом застосування дезінфектантів слід залишати для окремих випадків, пам’ятаючи про це як про можливу опцію, якою, однак, краще не зловживати.

Автор/ка:

Олена Лівінська

Більше за темою:

Запах як із манікюрного кабінету? Можливо, у вашої дитини «підвищився» ацетон

Автор/ка: Наталія Бушковська

Квасоля в українській кухні минулого й зараз: варіанти страв і користь для здоров’я

Автор/ка: Олена Брайченко; Олена Лівінська

Прості кроки, як покращити робоче місце вже зараз

Автор/ка: Аліса Пивоварчик

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: