Бережи себе

Дієтологія — галузь, яка має наукову базу: дослідження, клінічні рекомендації та накази для роботи. Як і все в сучасній науці, вона змінюється, і те, що ще 20–30 років тому вважалось стандартом, сьогодні може визначатися неефективним чи навіть шкідливим. У цьому тексті спільно з лікаркою-дієтологинею Тетяною Лакустою розповідаємо про підходи до лікувального харчування, які й досі часто застосовують і радять, водночас у багатьох випадках вони не є ефективними.

Допоможіть нам створювати більше таких матеріалів.
Підтримайте «Бережи себе» на Patreon

Раніше основні рекомендації дієтотерапії при цій хворобі були спрямовані на суворе обмеження у споживанні білка, кальцію та продуктів, що містять щавлеву кислоту (оксалати).

Сучасний погляд суттєво змінився. Основна зміна стосується індивідуального підходу. На зараз ми маємо можливість проводити аналіз на транспорт солей — він допомагає визначити проблему метаболізму, яка спричиняє утворення каменів та їх хімічну природу.

Насправді реакція на зміни в раціоні може бути доволі різною, залежно від генетичних факторів кожної окремої людини. До того ж обмежувального лікувального харчування людина змушена дотримуватися все життя — це дає високе емоційне навантаження на свободу вибору їжі. Не всі пацієнти/ки мають таку змогу, передусім через особливості поведінки, вподобання, культурні звички або обмежений доступ до певних продуктів.

Варто зважати й на те, що частина рекомендацій щодо харчування для профілактики каменів у нирках дотепер базується на обмежених або суперечливих даних. Це ускладнює їх застосування в клінічній практиці.

Серед таких неоднозначних порад — обмежити вживання оксалатів. Зазвичай при цьому не з’ясовують рівень оксалатів у сечі чи тип каменів. За даними Американської асоціації урологів, такі обмеження не мають переконливих і статистично достовірних доказів ефективності для більшості людей із каменями. Водночас така рекомендація є релевантною для пацієнтів/ок з ентеральною гіпероксалурією (наприклад, після баріатричної операції, при запальних захворюваннях кишківника, синдромі короткої кишки тощо).

Такі обмеження можуть і нашкодити. Надмірно довгі списки продуктів з оксалатами, які можна знайти в мережі, а, часом, отримати й від медичних працівників, призводять до зниження фруктів та овочів у раціоні. Це, своєю чергою, тільки підвищує ризик утворення каменів і загалом погіршує збалансованість харчування.

На жаль, неточна інформація щодо харчування при сечокам’яній хворобі є надзвичайно поширеною. Кількість пошукових запитів про камені в нирках на YouTube подвоїлася з 2015 по 2019 рік, водночас 23% з-поміж проаналізованих відео містили неточну інформацію. Водночас відео з некоректними порадами мали вдвічі вищий показник взаємодії з глядачами, якщо порівнювати з тими, що містили доказові твердження.

Висновок: універсальної «дієти від каменів» не існує, для кожної людини це буде індивідуальна історія, відповідно до аналізу на добовий транспорт солей і загального аналізу сечі.

Як зрозуміло з назви, цей раціон передусім спрямований на полегшення симптомів та загального самопочуття людей, які мають аутоімунні захворювання. АІП часто називають розширеною та більш «суворою» версією палеодієти (раціону, максимально наближеного до харчових уподобань первісних людей). Засновники стверджують, що існують продукти, які можуть стимулювати запалення в організмі. Якщо їх уникати, це «заспокоїть» імунну систему. АІ-протокол просували біля 10 років тому у США біомедикиня Сара Балентайн та інші блогери й нутріціологи.

Основа дієти: суворе виключення зернових, бобових, молочних продуктів, горіхів, насіння, яєць, пасльонових овочів (помідори, баклажани, картопля, перець), кави, алкоголю, цукру, оброблених продуктів. Дозволяється м’ясо, риба, певні свіжі овочі та фрукти в помірності, кокос, деякі олії, трави, кісткові бульйони, трав’яні чаї. Протокол передбачає три етапи: різке обмеження раціону, через 1-3 місяці — поступове «повернення» продуктів, щоб відстежувати реакції, далі — підтримка оновленого раціону.

Популярність даного харчування зрозуміла і вона базується не так на якісних дослідженнях про ефективність такої дієти, як, радше, на сукупності інших факторів:

→ Ніша «аутоімунних захворювань» (наприклад, хвороба Хашимото, псоріаз, ревматоїдний артрит, целіакія) погано лікується. У класичній медицині дійсно бракує чудодійної терапії, яка вилікує стан без повернення. Пацієнти/ки хочуть собі допомогти, це природно й нормально — нестерпно переносити безсилля, коли не можеш впливати на ситуацію.

Люди схильні шукати «натуральні методи» напротивагу до сучасного лікування аутоімунних захворювань, яке лякає та не дає миттєвих результатів (гормональна терапія, інші системні препарати). І чітка система «елімінація — повернення» дає відчуття контролю над ситуацією, всі люди люблять структуровані протоколи.

→ Популярність підкріплюють вражаючі історії пацієнтів у блогах та соцмережах («я вилікував зоб Хашимото дієтою!»), що часто не є правдивим.

Попри те, що певні обмеження в раціоні можуть дійсно покращувати стан пацієнта/ки при конкретному захворюванні, систематичних оглядів і досліджень високої якості щодо АІП немає. Відповідно, фахові організації (American Thyroid Association, European Crohn’s and Colitis Organisation, American College of Rheumatology) не включають AIП до своїх офіційних рекомендацій.

То що ж не так з АІП?

→ Ризик дефіциту поживних речовин внаслідок обмежень (кальцій, залізо, вітаміни групи В, магній, клітковина). Особливо для жінок, враховуючи менструальні крововтрати.

→ Суворість дієти. Дотримуватися значних обмежень складно, а надто українцям у час затяжного хронічного стресу через війну. Варто усвідомлювати, що харчові обмеження приносять соціальні обмеження.

→ Ризик розвитку розладів харчової поведінки. Постійний контроль, обмеження, страх «некорисного» впливу їжі є тригером до розвитку нездорових харчових звичок.

→ Ефект плацебо/загальне оздоровлення. Прибираємо фастфуд, цукор, алкоголь — стан покращився. І не дивно! Людина може сприймати це як лікування аутоімунного захворювання. Насправді ж це лише наслідок меншого впливу переробленої/нерегулярної/менш якісної їжі на організм.

За часів СРСР дієта №5 була базовою «печінковою дієтою»: включала відварені каші, парові котлети, обмеження жирів і грубої клітковини. Так звані «столи Певзнера» були створені понад 100 років тому, коли знання про нутрієнти, метаболізм і роль харчування були доволі обмеженими.

Офіційно «лікувальні столи за Певзнером» скасовані наказом МОЗ України № 931 від 29.10.2013 «Про удосконалення лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні». Замість «столів» запровадили систему дієт з уніфікованими раціонами, які враховують сучасні доказові знання.

Дієта №5 (як і всі дієти за Певзнером) має багато приводів для критики:

→ Застарілість і відсутність доказової бази

Сучасні фахові гайдлайни (від Європейського товариства клінічного харчування та метаболізму, Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки) не використовують ці «столи», а надають гнучкі персоналізовані рекомендації за нутрієнтами.

→ Надмірні та непотрібні обмеження

«Стіл №5» забороняє, до прикладу, свіжі овочі, бобові, спеції. Це зменшує кількість клітковини в раціоні, що може погіршувати стан кишківника.

→ Відсутність персоналізації

Усі пацієнти/ки з однаковим діагнозом отримували однакове меню, хоча на зараз фахівці розуміють, що харчові потреби в різних людей різні. А тому — підхід до пацієнта/ки, що враховує індивідуальні особливості, є безпечнішим та ефективнішим.

→ Соціальні обмеження

Часто «столи» асоціюються з нудною та несмачною лікарняною їжею, що ще більше знижує апетит та якість життя пацієнтів. Ба більше, такі дієти майже завжди призначались безстроково, отож людина була змушена обмежувати себе в їжі більшу частину життя.

Що говорить сучасний підхід?

За сучасними рекомендаціями клінічне харчування є персоналізованим — раціони враховують енергетичні потреби людини, збалансований нутрієнтний склад, наявність дефіцитів. Також фахівці обов’язково спираються на міжнародні гайдлайни, які не використовують «столи», а формулюють принципи (наприклад, при хворобах печінки — достатнє білкове харчування, при хронічній хворобі нирок — контроль фосфору, натрію тощо).

Також «дієта №5» включала різке обмеження жирів при гострих і хронічних ураженнях печінки, адже вважали, що «жири перевантажують печінку». Проте ці рекомендації базувалися на емпіричних спостереженнях 1930-50х років, а не на доказах. Наразі при хворобах печінки рекомендують обмежити споживання алкоголю, простих цукрів, насичених жирів, але не йдеться про повне виключення жирів з раціону. Ба більше, відомо, що «жировий дефіцит» у дієті погіршує відновлення печінки.

Висновок: дієта №5 — історичний артефакт, що не застосовується у сучасній медичній практиці.

Теплі слизисті каші, протерті супи, виключення спецій, грубої їжі, молоко «для загоєння виразки» — таку «щадну дієту» раніше призначали при виразковій хворобі шлунка. У минулому столітті «винуватцями» виразки вважали «надлишок кислоти», стрес і «шкідливу» їжу. Отож описані вище принципи харчування могли допомогти вилікувати хворобу, на думку тодішніх лікарів.

Сучасна ж наука надає дієті лише підтримувальну роль. Наприклад, за рекомендаціями Американського коледжу гастроентерології людям із виразкою слід уникати алкоголю, куріння, нестероїдних протизапальних засобів, харчуватися збалансовано, прибирати з раціону лише ті продукти, що погіршують симптоми.

А от ключовим у лікуванні виразки є повне знищення бактерії, яка призводить до розвитку патології (Helicobacter pylori), та медикаментозна терапія. Дослідження підтверджують, що жодна спеціальна дієта не лікує виразку, а зміни в раціоні відіграють радше вторинну роль.

Матеріал підготовлено в рамках співпраці з Фундацією ЗМІН.

Джерела

American Urological Association American College of Rheumatology Cleveland Clinic ESPEN practical guideline: Clinical nutrition in liver disease American College of Gastroenterology

Більше за темою:

#практичне

Не всі вітаміни «товаришують»: як поєднувати добавки, щоб вони дійсно приносили користь

#звички #практичне

Більше, ніж тренд: як виготовляють безалкогольне вино та як обрати напій для себе

#онко #партнерське

Міфи про донорство кісткового мозку: що важливо знати про порятунок життя хворих на рак крові

#практичне

Виразка, камені в нирках, хвороби печінки: які «лікувальні дієти» варто переглянути