Користь від кардіо: тримай руку на пульсі

Тренування — це запланована регулярна та вимірювана активність, метою якої є тренувальний ефект. Додаток «кардіо» (від грец. «серце») вказує на те, які саме тренувальні ефекти нас цікавлять. Інтенсивність, за допомогою якої ми збираємося досягати певного ефекту, буде визначатися за частотою серцевих скорочень (пульсом). Водночас вплив кардіотренувань на серце — це лише маленька частина того, що вони можуть нам дати.

Дуже важливо, що кардіотренування — це перебування в певній пульсовій зоні певний час, коли скорочуються скелетні м’язи. Якщо ви злякалися, й у вас пульс підскочив до 200, це не значить, що у вас кардіотренування. Хіба що при цьому ви не біжите стрімголов! Якщо ж ви виконуєте силові вправи (це часто буває під час виконання вправ на м’язи нижньої частини тіла) та у вас шкалить пульс, то це теж не кардіотренування.

Для чого потрібні кардіотренування, якщо не для схуднення?

Кардіо допомагає досягти анаеробної та аеробної витривалості. Остання є умовою ефективних силових тренувань. Від неї залежить відновлення між силовими підходами та тренувальними сесіями. Завдяки кардіо також будуються нові капіляри (кровоносні судини) у м’язах, якими до м’язів доставляються й виводяться різні речовини.

А як це важливо в побуті! Особливо ви відчуваєте це, коли у вас не працює ліфт через блекаут абощо, а ви живете на 10 поверсі. Чи вам треба зробити генеральне прибирання, і ви змушені кожні 5 хвилин робити перерву, бо захекалися.

Кардіотренування важливі для нашого організму настільки, наскільки критичним для нього є кисень та розвиток усіх систем, які обслуговують його споживання, транспорт і використання.

Йдеться про:
→ Органи дихання, де відбувається газообмін.
→ Міжреберні та інші м’язи, які допомагають в актах вдиху й видиху.
→ Розмір серця та об’єм його лівого шлуночка, від якого залежить, скільки за один раз серце викидає крові в кровоносну систему. Що більший об’єм має шлуночок, то менше ударів серця потрібно на хвилину, аби перекачати той самий об’єм крові.

Саме тому зменшення пульсу спокою є красномовним показником стану вашої серцево-судинної системи. У нормі доросла людина має пульс спокою між 55 і 85 ударами (можна виміряти вранці після пробудження). Норма залежить від віку, статі, ваги тіла, препаратів, які ви приймаєте, рівня хронічного стресу тощо. Проте якщо ваш показник — понад 80, варто бути насторожі: високий пульс у спокої та його захмарні стрибки при навантаженнях швидше зношують ваш моторчик.

→ Червоні кров’яні тільця (еритроцити), які завдяки білку гемоглобіну транспортують кисень та вуглекислий газ між легенями й тканинами організму. У тренованих людей їх більше.

До речі, саме гемоглобін робить кров червоною, бо містить залізо. У м’язах теж є запаси кисню, завдяки білку міоглобіну, який також містить залізо. Саме тому м’язи, які активно використовують кисень і містять багато мітохондрій, мають насичений червоний колір. Вони витривалі, проте не дуже сильні. Натомість білі м’язові волокна не можуть похвастати великою кількістю мітохондрій — вони призначені для сильної та швидкої, проте нетривалої роботи (анаеробної).

Ці два види волокон так і називають — повільні окислювальні (червоні) та швидкі гліколітичні (білі). Здебільшого співвідношення цих волокон задається генетично, що враховується при відборі потенціальних спортсменів/ок.